Всечесним Духовним Отцям, Преподобним Ченцям і Черницям
та всім Дорогим Вірним Помісної Української Католицької Церкви в Україні і на поселеннях МИР У ГОСПОДІ І НАШЕ АРХИЄРЕЙСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ!
Христос Рождається!
Славіте Його!
Дорогі в Христі Браття і Сестри!
«Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяло, бо з нами Бог!» (Іс. 9, 1). Сімсот років перед приходом нашого Спасителя пролунала ця радісна пісня з уст пророка Ісаї, який у своїй пророчій візії бачив ту радість мільйонів людей — між ними й нас, що стрічаємо з таким таїнственним піднесенням душ цей день, в якому святкуємо торжественно Народження нашого Господа, Спасителя світу й оспівуємо Його як Світло-Сонце правди, що освітило і освічує світ світлом любови, миру, правди й спасення. Не благенькі це наші почування, не розчулена це душа побожних людей, а велика Божа дійсність, яку людство прийняло і кожного разу з такою вірою відзначує. Хоч не все ще людство з вірою і вдячністю це чинить, що Небесний Отець «зробив нас гідними мати участь у наслідді святих у світі, вирвавши нас із влади тьми, й переніс у царство свого возлюбленого Сина, в якому маємо відкуплення, прощення гріхів» (Кл. 1, 12-14). Велика бо ще частина людства не прийняла Спасителя світу, бо Його не пізнала, але знають всі про Його прихід і подивляють нашу радість, щастя і віру в цей день Різдва. Всі бачать також, що Христос — це той, на якого людство чекало, а велика його частина ще й досі підсвідомо чекає, бо всі без винятку потребуємо Його науки, Його проводу і Його спасення з неба.
Прославмо в цей День нашого Спасителя, який лежить, як мале дитя, у Вифлеємі, в яслах у печері і приймає перших представників людства, що Його від нас усіх вітали і Йому поклін віддали -— пастирів вифлеємських пасовищ. їх, як представників бідних, погорджених, незнаних, невіж саме небо вибрало споміж нас, щоб привітати Спасителя світу! І не дивуймось, бо Він прийшов, щоб «нести добру новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити час Господнього помилування» (Лк. 4, 18).
Дорогі в Христі Браття і Сестри! Якою ж великою радістю стрічаємо це святе Різдво цього року! Ми вже рік свобідними устами можемо прославляти цю благословенну річницю Божих відвідин, без страху і понижень, можемо прибігти перед вифлеємські ясла, не скриваючись, і впасти перед Ним на коліна і зі сльозами радости благати Новонародженого: Глянь оком щирим, о Божий Сину, На нашу землю, на Україну!
Не знаходимо слів подяки за рятунок, навіть почування наші, що такі в нас все сильні, видаються за слабкі, щоб сказати Йому про все нам дороге, щасливе? миле і любе, що ми від Нього одержали. З Його Пречистою Матір’ю можемо сказати сьогодні: «Велике бо вчинив нам Всемогутній, і святе ім’я Його. Милосердя Його з роду в рід на тих, що бояться Його. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах сердець їх. Могутніх скинув він з престолів, підняв смиренних вгору» (Лк. 1, 49- 52). Краще і більше в нашій радості не зможемо сказати, як ці слова нашої Володарки – Богоматері. А світові повною груддю заспіваємо той різдвяний небесний гимн сьогодні: «Слава на висотах Богові, і на землі мир людям благовоління» (Лк. 2, 14). Все це буде нашим великим висловом віри в те, що Бог прийшов до нас як Богочоловік і приніс нам спасення і життя вічне.
Скажімо найперше нашому Спасителеві, що ми, як пастирі з Вифлеєму, є народом миру й хочемо бути народом миру, бо Він — наш «Князь Миру» (Іс. 8, 5). Проти нікого не задумуємо злих задумів, не бажаємо нікого грабувати, ні добро його забирати. На вид всього того, що ми перетерпіли, на всі несправедливості, які нам вчинено, кажемо тільки слова Святого Духа, що в пророка Ісаї: «Господа сил — Його шукайте як святого; Його ви маєте боятися, перед Ним ви маєте тремтіти, бо з нами Бог» (Іс. 8, 13). Втомлена, знищена поневоленням наша Україна єдиного просить: миру Христового в правді, справедливості й любові.
Подібно як Христос, ми також в послусі прийняли наші хрести, переслідування, хоч як вони були тяжкі й болючі. Ми повторяли тоді слова Христа: «Нехай буде воля Твоя». І в нагороду за те ми дістали волю і одержимо її повною в тому ж послусі Його Батьківської волі.
Дорогі Брати й Сестри, жиймо як християни в послусі нашим Владикам, священикам, «нехай не буде між вами розколів, але щоб ми всі були з’єднані в однім дусі і в одній думці…» (1 Кир. 1, 10). Прикметою правдивої Христової Церкви був все послух, ми також наслідували послух нашого Спасителя. Нехай не радіють наші вороги, що ми не вміємо ходити дорогами послуху у Вселенській Церкві, а шукаємо своїх особистих чи гурткових мрій, своїх амбіцій, почестей і поваги. Вчімся послуху перед вифлеємськими яслами: «Він понизив себе, прийнявши вид слуги» (Фп. 2, 7-8). Думаймо усі про те, що Христос прийшов до нас, щоб послужити нам і життя своє за нас віддати. Наслідуймо Його й будьмо слугами один одному, навіть і противникам нашим, щоб помогти їм вийти з темряви незнання, злоби і неприязні.
Як же наша різдвяна радість ще затьмарена тим, що не маємо в так багато місцевостях, де прийняти нашого Господа, — погляньмо на цілу Україну. З українського краєвиду позникали церкви, а деякі стали музеями, як їх подекуди мало. І в нас у Західній Україні скільки церков потрібно, щоб на Різдво співати різдвяну Славу. Погляньмо, яке мале число священиків біля нас, що могли б нам про Великий День Спасення розказати та повчити. Молімось, Дорогі Браття і Сестри, працюймо, щоб цю велику потребу успішно заповнити. Поможім нашим Владикам виховати Христових апостолів, молімось перед вифлеємськими яслами, щоб священичих покликань було в нас якнайбільше. Бо хто понесе слово правди, хто принесе Христа потребуючим на такі розлогі землі, які тисяча років тому прийняли Його так сердечно? Молім Пресвяту і Пречисту Матір Спасителя, щоб Вона вимолила добрих робітників на Христову ниву.
Дорогі Браття і Сестри! Зі щирою любов’ю до Вас, до Ваших недавніх страждань та в подиві до Вашої віри кличемо до Вас словами св. Павла: «Живіть у мирі між собою… уважайте, щоб ніхто не віддав нікому злом за зло, але старайтеся робити добро один одному і всім.
Завжди радійте, моліться безперестанку, за все дякуйте… тримайте те, що добре, і стримуйтеся від усякого роду лукавства. Сам же Бог миру нехай вас зробить святими і досконалими» (1 Сл. 5, 15-23).
В цю щасливу хвилину приходу до нас Спасителя світу бажаємо Вам тієї благословенної різдвяної радости, Христового миру, Божого благословення у Ваших земних змаганнях і праці в нашій Україні — «дар превеликий» — повної волі і щастя. А нам усім бажаю близького побачення і зустрічі в Христі Господі!
Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога й Отця
і причастя Святого Духа нехай буде з усіма Вами!
Христос Рождається!
Славіте Його!
Дано в Римі,
при храмі Жировицької Богоматері і святих мучеників Сергія і Вакха
у Празник Собору архистратига Михаїла і прочих безплотних сил
8/21 листопада 1990 р.Б.
+ Мирослав І. Кардинал Любачівський
і Ієрархія Помісної Української Католицької Церкви
