Всечесним Отцям Духовним, Преподобним Ченцям і Черницям,
і Вірним Помісної Української Католицької Церкви
МИР У ГОСПОДІ І НАШЕ АРХИЄРЕЙСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ
«Ви, що в Христа хрестилися,
у Христа зодягнулися (Гал. З, 27) Алилуя!»
Дорогі в Христі Браття і Сестри!
Шлемо Вам наше гаряче вітання із сердечним побажанням благословенних свят Різдва Христового та щасливого Нового 1986-го року і враз із цим наше спільне Слово євангельської науки для Вас про святу Тайну Хрещення. Бажаємо думкою зглибити й з’ясувати її значення у священній дії наших приготувань до світлого ювілею прийняття Христової віри нашим народом тисячу літ тому.
У великі Господські празники, як на Різдво, Великдень, Зіслання Святого Духа, під час Божественної Літургії співаємо величну пісню святого апостола Павла: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися!» (Гал. З, 27) і тоді глибоко в душі переживаємо хвилину нашого хрещення, знаючи, що тоді ми обмили у крові Христа-Бога, звільнились від первородного гріха і, зодягнувшись у Його Божество, з Христом стали новими людьми, призначеного до вічного щастя у Божому царстві. Христос народився для нас; у хрещенні ми народжуємось у Ньому.
Саме ця велична пісня набирає тепер для нас особливого значення напередодні ювілею хрещення всього українського народу тисячу літ тому. Нашим бажанням є, щоб гомін цієї пісні понісся по всій нашій українській землі, щоб полетів він до княжого городу Києва і могучою хвилею поплив на хвилях нашого Дніпра. Там бо сталася знаменна історична подія, коли наш князь, святий Володимир Великий, привів наш нарід до правдивого Бога, здвигнув йому величні храми, манастирі й школи для почитання і науки, подбав, щоб заіснувала власна Київська митрополія зі своїм митрополитом у проводі, щоб у єдності з Царгородським патріярхом, у злуці з Римським архиєреєм, наш нарід став у авангарді проповідування Христової Євангелії для народів Сходу.
Тодішній Папа Сильвестер II благословив у тій благодатній події хрещення нашого володаря, даруючи йому мощі священномученика Климента Папи для всенароднього почитання та корону яккнязеві Київської Руси-України. Ця історична подія поставила нашу державу в сім’ї могучих тоді європейських держав, і наш нарід вільно почав розвиватися і процвітати у святій вірі, в єдиній, святій, соборній і апостольській Церкві.
Дорогі в Христі Браття і Сестри! Щасливі ми в Бозі тому, що нам припала ласка приготовлятися й урочисто відзначати цей ювілей. Бажаємо собі, щоб про нього довідалися не лише народи Сходу, але й увесь християнський світ, що ми — нащадки славних предків, які вірно стояли при Христі і в обороні Його благовісті не вагалися проливати свою кров. Папа Іван Павло II, на порозі наших приготувань до цього ювілею, видав важливого листа до нас, українців, 19 березня 1979 р. у справі майбутнього святкування події хрещення Руси-України. І сьогодні Святіший Отець, як наш брат по крові й кості і як слов’янин, у звеличуванні апостолів Кирила й Методія заохочує, щоб увесь слов’янський християнський світ узяв участь у наших радісних торжествах.
Бажаємо собі з глибин душі, щоб про цю подію хрещення Руси-України довідався ввесь культурний християнський світ та пізнав наші змагання й вірність у служінні Вселенській Церкві. Перед світом та історією будемо свідчити про нашу окремішність, як державний нарід, що має свою історію, культуру й бажання жити власним, вільним життям на своїй землі, як молився наш Митрополит Іларіон: «щоб вороги не називали нас зайдами на своїй землі».
«Ідіть і навчайте всі народи!» (Мт. 28, 19) — заповітував Христос, і цей заклик Спасителя відноситься тепер в особливий спосіб до нас, що у відзначуванні нашого ювілею маємо зодягнутися в Христа і надати нашому життю євангельську краску і зміст. Нашим прикладом до наслідування нехай стане Слуга Божий Митрополит Андрей, який своє життя, «повне терпінь і досвідів», віддав справі церковного з’єдинення, щоб сповнилися слова Христові: «щоб усі були одно» (Ів. 17, 21) і за що пролляв своюкров святий Йосафат, страждав наш Блаженніший Йосиф-Ісповідник, а разом із ним наші єпископи, священики і вірні. Вони вірно свідчили Христові, і нам передали священний заповіт продовжувати це свідчення серед народів слов’янського Сходу, які тепер страждають у безбожницькім царстві.
Пам’ятаймо слова Папи Урбана VIII: «Через вас, мої Русини (Українці), надіюсь навернути ввесь Схід«. Це почесне завдання-місію привернення Сходу до Вселенської Церкви має здійснити наша українська Церква, що тепер входить у своє друге тисячоліття. Жертва крови, пролита нашими мучениками на вівтарях наших святинь, не сміє піти намарне! Вона має стати посівом для нових звеличників і воїнів Христа в обороні віри й волі нашого нескореного народу.
Дорогі в Христі Браття і Сестри! Через хрещення Київська держава дістала назву «Свята Русь». Наші предки зняли зі себе старого чоловіка, а одягнулися в нову людину (Еф. 4, 22-24). Через цю Тайну ми себе уподібнили Богові. Він нам зіслав свої Божі чесноти віри, надії й любови. Він просвітив наш розум і серце дарами Святого Духа. Ми знову народилися в Христі, ми стали образом і подобою Божою (1 Кор. 15, 47-49).
Наш нарід, освячений Христом, створив могутню державу, Київську Русь, став членом Христової Церкви і, хоч доля його часто кривдила, не кинув Бога. І тому його не залишила Божа благодать.
Отож нашим завданням є, на світанку нашого тисячоліття, відновити цю нашу єдність з Христом і свідчити Йому. У Тайні хрещення постала «Свята Русь», у її благодаті скріпиться Україна. Нашим закликом до вас, дорогі Браття і Сестри, нехай будуть у цей час підготовки до нашого ювілею слова св. Павла: «Вдягніться, як Божі вибрані, святі й любі, у щире милосердя, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, переносячи один одного і прощаючи один одному взаємно, коли б хто мав на кого скаргу. Як Господь простив вам, так і ви прощайте. Над усе це вдягніть любов, як зв’язок досконалосте, і нехай панує в серцях ваших мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі, і будьте вдячні» (Кол. З, 12-15).
З думками про святу Тайну хрещення звертаємось до вас, дорогі в Христі Браття і Сестри, з приводу празника Різдва Христового, напередодні ювілею Тисячоліття хрещення Київської Руси-України, щоб разом ми глибоко переживали в наших душах подію нашого хрещення, прославляючи прекрасними українськими колядами нашого Спасителя.
Складаємо Вам найкращі різдвяні й новорічні побажання і благословимо Вас усім добром.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця,
і причастя Святого Духа нехай буде з усіма Вами, амінь.
Христос рождається! Славіте Його!
Дано в Римі,
при храмі Жировицької Богоматері
і святих мучеників Сергія і Вакха
у празник св. Димитрія Мироточця,
дня 26 жовтня/8 листопада 1985 р.Б.
Мирослав, Кардинал Любачівський і
Ієрархія Помісної Української Католицької Церкви
