Місійний Хрест при парафіяльному костьолі під назвою Матері Божої, Королеви св. вервиці в Слупску, стоїть на південній стороні, близько бічних дверей костьола, що був поставлений на пам’ятку св. Місії, що відбулась в днях 16 вересня до 21 вересня 1951 р. Хрест був зроблений з дубового дерева. На хресті були подані наступні дати св. Місій, що відбувалися в тій же парафії від 3 до 8 вересня 1960 p., також від 8 до 14 вересня 1970 р. Хрест стоїть на підвищенні, що обведене бетоном. Навесні 1981 року поперечне рам’я хреста, з огляду на спорохнявілість було замінене. Нове рам’я було зроблене також з дубового дерева. В тому самому часі хрест для одностайности кольору був помальований олійною фарбою відтінку ясного оріха.
Ідучи часто до костьола, я дивився на цей хрест, думаючи про найближчі св. Місії, що запляновані на 15 до 25 червня 1982 р. перед урочистостями 10-ліття постання кошалінсько-колобжеської Епархії, які мають відбутися в тому ж році, в останню неділю червня (27 червня), у свято Матері Божої Неустаючої Помочі з участю цілого польського єпископату на чолі з о. Примасом.
Треба згадати, що кожного року в останню неділю червня в нашому костьолі НМП в Слупску відбуваються відпустові урочистості з участю єпископа-ординарія Ігнатія Єжа. Головні урочистості цього дня відбуваються о годині 13-тій (себто перша година по полудні — Редакція). Приїжджають священики, як також паломники — вірні з епархії, щоб перед чудодійним образом Матері Божої Неустаючої помочі, який знаходиться на головному вівтарі, подякувати Богові й Матері Божій за створення Кошалінсько-Колобжеської епархії.
Цей образ Матері Божої Неустаючої Помочі є дуже почитаний парафіянами і вірними міста Слупска. Кожного вівтірка о годині 19-тій (7-ма год. вечора — Редакція) численно збираються вірні на молитву, щоб висловити свої прохання і подяку за одержані ласки.
Єпископ-ординарій дуже бажав, щоб Слупск був місцем культу Матері Божої Неустаючої Помочі для священиків і вірних даної єпархії. Одначе, кожне відпустове місце вимагає часу, традиції, довершених ласк і надзвичайних зусиль.
Мати Божа, що стояла на Голготі під хрестом, і сьогодні вказує нам на знак хреста, на якому відбулось спасіння. Нашої шани, яку їй віддаємо, не залишає для себе, але переказує її своєму синові.
Хрест, що є ознакою нашої віри, терпіння, братерської любови, перемоги і спасіння, був знайдений і так багато тепер зазнає шани, власне при нашому Марійському костьолі у Слупску.
Дня 12 березня 1982 p., в п’ятницю, о год. 11-ій ранку, йдучи до костьолу на прийняття сповіді й дивлячись на місійний хрест, я завважив витікаючу з хреста рідину. Коли підійшов ближче до хреста, то побачив, як витікала струмком рідина червоно-брунатного кольору, що зробило на мене потрясаюче враження. У першій хвилині я подумав, що це якась надзвичайна з’ява, знак. Пальцем доторкнувся до рідини і, покуштувавши, відчув солодаво-солоний смак, смак крови. Мене охопило тремтіння, і серце почало сильніше битися. Пішов я до костьола і покликав о. Едварда Матисняка із сповідальниці, що його я мав замінити в прийнятті сповіді, розповідаючи йому, що бачив на нашому Місійному Хресті якусь дивну з’яву — випливаюча рідина. Отець Едвард пояснив, що це є даний знак перестороги. Дальше я попросив з костьола мого робітника — муляра, який від довшого часу виконує зміни філярів у нашому костьолі. Цей чоловік був дуже зворушений появою цієї випливаючої рідини. Нижче він окремо описує свої враження.
По певному часі люди почали наближатись до Хреста. Я кількакратно підходив із сповідальниці з костьола під Хрест. Повідомив про цю з’яву моїх отців-співпрацівників, які також відчули глибоке враження. Ніхто з отців не сумнівався про те, що це є щось надзвичайне.
Того ж дня температура надворі була від 1° до 5° тепла по Цельсію. Як день 12 березня, так і попередні дні, були погідні, без опадів. Дерево хреста має 31 рік, є висушене, а навіть частина його вже спорохнявіла. Того самого ж дня, тобто 12 березня, на мій виклик прибув фотограф п. Болєслав Щепанскі, що зробив багато фотосвітлин із струмками випливаючої рідини.
На протязі дня збиралися вірні і до години 22.45 молилися, співали релігійних пісень, складали квіти, запалювали свічки, підходили до хреста, цілували його, дотикались до рідини. Того ж дня (12 березня) витекло багато рідини. Ця рідина текла тільки по дереву, але не спливала на прилягаючий бетонний постамент.
Люди тепер приходять з різних сторін Польщі. Моляться біля Хреста, вони поважні й зосереджені.
Рідина, що спливає з Хреста, викликає глибокі рефлексії, здивування, цікавість, а для інших — неспокій.
Цією подією зацікавилась міська влада, журналісти, репортери — радіо та телебачення. Брали пробки рідини з Хреста, офіційно й приватно. Світська влада подала до публічного відома гіпотези і вияснення цієї з’яви, яке трудно прийняти за наукове: «червоний плач» дуба, поширення плісні й грибків визначає гіпотеза без коментаря.
2 квітня Хрест було обведено охоронним забезпеченням із штучного шкла — «плекси». Хрест стережуть вночі миряни, що живуть у сусідстві костьола.
Від 12 березня 1982 р. я веду хроніку нашого Місійного Хреста. У сповідальниці відбувається багато чудесних навернень, зокрема серед людей, які довгі роки не були на сповіді. Багато з цих навернень стались під час реколекцій, які відбулись в днях 21-26 березня. Ці навернення рівнож відбуваються і тепер. Ця подія з Хрестом є дуже багатомовною. Не тільки я, але й священики, а також багато людей ставлять собі питання: чому витікає ця рідина, що так схожа на кров, чи стверджено у цій рідині еритроцити або присутність червоних тілець? Як виглядає ця рідина під мікроскопом? Чому ця рідина витікає у п’ятницю, у часі Великого Посту? Чому саме в Слупску?
Для нас, віруючих, не потрібно надзвичайного з’явища — знаку. Але може це є даний знак для утвердження нашої віри, а для інших знову ж для навернення і опам’ятання. А може це апокаліптичний знак. Трудно збагнути і передбачити.
Цей Хрест і з’ява на ньому не викликає у мене тривоги. Хрест завжди мене розраджує і є мені близький. Ця з’ява на хресті не тільки для мене, але й для багатьох інших, які біля нього стоять, додає сили й відваги.
Це є мої особисті щирі свідчення.
Збираю багато документів, приймаю свідчення інших осіб у справі з’яви на нашому Місійному Хресті. Нерадо даю згоду брати пробки рідини для аналізи. Для мене, як і для багатьох інших, ця подія, очевидно, є явищем надзвичайним, незалежно від того, які складники цієї рідини. Не можна робити аналізи Тайн Хліба і Вина при переміні-освяченні під час Служби Божої. Тут конечною є віра.
Трудно передбачити, яка буде дальша доля цього Хреста. Як довго буде випливати ця рідина з Хреста? Яке становище займе наука й Церковна Влада?
Цей Хрест із своєю з’явою, однак, залишиться глибоко у пам’яті парафіян і людей, що сюди приходять з різних сторін Польщі.
о. Ришард Круль Декан і парох парафії НМП у Слупску
П.С. Лябораторна аналіза показала, що у випливаючій рідині з Місійного Хреста знаходяться еритроцити — червоні тільця. Рідина випливає по сьогоднішній день. о. Ришард Круль Слупск, 16.07.1983 р.
(Передрук з журналу «Кошалінсько-Клобжеські Вядомоєці Дієц». Нр. 9-10 вересень-жовтень 1983 р.)
* У Південній Польщі, у місті Слупску, сталась виняткова подія: з дубового Місійного Хреста витікала рідина, схожа на кров. Про це написали місцеві дієцезійні вісті. З цієї новинки зроблено летючку, що її передруковуємо в українському перекладі.
