Святіший Отче!
Недавно тому, у місяці березні цього року на відкритті нашого Надзвичайного Синоду Ви сказали до нас Владик Української Католицької Церкви: «Згідно з Божественним наказом «скріпляй братів твоїх», радий отак спомагати вас у ваших турботах, охороняти вас від стільки труднощів так зовнішніх, як і внутрішніх та дати вам свідоцтво особливої любови».
Вислідом тих старань і турбот Вашої Святости є ось цей Синод, який ми відбули із Вашим благословенням для добра нашої Церкви в Україні і на поселеннях, щоб вона могла в оживлений спосіб продовжувати не легку свою працю в сучасному світі на поселеннях в боротьбі за збереження своєї одности, духа, обряду, прав й ідентичности, а в Україні за право існування та силу витривати в боротьбі із безбожницьким переслідуванням, «змагаючись одночасно за євангельську віру, ні в чому не боявшись противників» — коли б ужити слів святого апостола Павла (Фил. 1, 28).
Ми перед закінченням цього Синоду стоїмо перед Вашою Святістю із вислідом вибору кандидатів наших нових єпископів, з яких Ви назначите найдостойніших на вакантні призначення, і якими скріпиться наша Українська Церква в своїй душпастирській праці і своїй єдності із столицею Петра. Ми розважили ряд важних проблем життя і долі нашої Церкви і шукали для них розв’язки, щоб об’єднаними під одним проводом, з’єднаними із нашими братами в Україні та оновлені в Христі новим духом ревности і єдиномислія приготовитись до великого ювілею тисячоліття нашого хрещення.
Одержавши від Вашої Святости власть скликування Синодів із Вашим благословенням, сподіємось щиро, що ця благословенна власть вже тепер і в майбутньому стане могутнім чинником для Української Католицької Церкви, як завдаток дальшого розвою і для скріплення її єдности з Апостольським Престолом, щоби тим наша Церква — сьогодні Церква
мучеників і ісповідників — могла стати світлом Христовим на Сході Европи, апостолом правдивого екуменізму за світлим почином Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького тому вісімдесят літ, і щоб в той спосіб сповнила ця Церква й український нарід велике бажання Вашого попередника Папи Урбана Восьмого — «Pervos, mei Rutheni, Orientem convertenum spero»…
Дякуємо Вашій Святості за благословення на цей Синод, дякуємо за батьківську журбу і бажання помогти нашій Церкві і нашій Україні та просимо Вашого Апостольського Благословення.
Йосиф Патріярх і Кардинал Ватикан,
дня 1 грудня 1980 р. Б.
