Слава Ісусу Христу!
Мої Дорогі Прочани!
Вітаю Вашу прощу до Риму, вітаю Вас у цій обителі св. Климента папи. Радію, що так численно приїхали Ви сюди до Риму, щоб поклонитись в покаяннім паломничім дусі місцям, в яких спочили великі Христові апостоли Петро і Павло та перші Христові мученики. Тому найперше приїжджає до Риму кожна християнська душа. Згадуючи молитвами прослави тих двох апостолів, ми рівночасно звеличуємо великий Божий намір тут, в римі, поставити Апостольський Престіл Верховному Апостолові Петрові та його наслідникам, які стоять во главі Христової Церкви з Христової волі.
Та кожний українець приїжджає до Риму ще з однією ціллю: тут, в Римі, знаходимо стільки історичних слідів наших великих предків, що зі святими думками до Риму їздили, тут залишили свої пам’ятки, а деякі і свої кості, сюди перевезли чудотворну ікону жировицької Богоматері й тим залишили тут частку нашої історії. Коли сьогодні не можемо ходити вільно по нашій рідній землі в Україні, бо забрано нам жорстоко це право, тут, в Римі — ми маємо щось історичне рідне. Зокрема тут, в цій обителі, яку збудовано Вашими пожертвами. Вітаю Вас на цих рідних місцях і слідах.
Знаю також, що привели Вас тут до Риму терпіння і біль, що його переживаєте вже кілька років зі сльозами. За провину Вам почислено Вашу відданість і любов до Патріярха. Ви прибули, щоб дістати втіху і надію. Пам’ятайте все про Христові слова: «Переслідували мене — переслідуватимуть і вас» (Ів. 15, 20). «Голоситимете й ридатимете, а світ радітиме. Ви журитиметеся, але журба ваша стане радістю… Та й ви тепер у журбі. Але я вас знову побачу, і ваше серце зрадіє, і ніхто радощів ваших не відійме» (Ів. 16, 20-22). Це закон Христовий: по терпінні з ним приходить радість і перемога. Не зневірюйтесь, вірте в Христову правду і справедливість і лишіть Господеві осушити Ваші сльози!
Приїхали ви сюди, отже, з духовними потребами, привела Вас сюди жива віра, привели Вас сюди також глибокі національні почування. Кожна проща — то діло Боже, дане душі Святим Духом. Тому проща — це прадавня християнська практика, що дає стільки благодатей і Божого благоволення. Можна б тут коротко застосувати слова св. Павла: «Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі! Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновлення, яким кличемо до Бога — Отче» (Рим. 8, 14).
Кажуть мені також, що прибули ви сюди, щоб привітати мене з нагоди мого недалекого 90-літнього дня народження. Спасибі Вам велике за це! Радію, що Ви перші це зробили, щоб помогти мені подякувати милосердному Богові за все, що міг я зробити за цей довгий час для Вас — для мого народу, для нашої Церкви-Страдниці. Поможіть мені своїми молитвами цю велику подяку перед всещедрим Богом і Господом нашим зложити.
Вітаю Вас і благословлю!
Благословення Господнє на Вас!
+ Йосиф,
Патріярх і Кардинал
Дано в Римі при соборі Святої Софії
в навечер’я Празника Різдва Матері Божої
7 (20) вересня 1981 р.
