Інтерв’ю з дияконом Ігорем Шабаном, головою Комісії зі сприяння єдності християн УГКЦ
— Будь ласка, розкажіть про Комісію УГКЦ для сприяння єдності між християнами, яку Ви очолюєте. Хто був ініціатором її заснування?
— Екуменічний рух — це процес, без якого важко собі уявити та вичерпно зрозуміти сучасне християнство. Можна навіть ствердити, що сьогодні екуменізм надає богослов’ю, особливо в ситуації поділеного християнства, характерного та глибокого значення, оскільки є визначальним чинником його актуальності й цінності. Неможливе існування богослов’я без його екуменічного виміру.
Такий рух, метою якого є об’єднання Церков, постав у результаті поділу в християнстві. Тому можна сказати, що його історія така ж давня, як і саме християнство. Уже в ранніх християнських спільнотах апостоли порушували питання збереження єдності, засуджуючи всілякі поділи, що протиставлялися волі Ісуса Христа, який дав початок одній, святій та апостольській Церкві тут на Землі (пор. І Кор. 1, 11–13; Гал. 1, 6–9). Подібно, усвідомлюючи існування єдиної Христової Церкви, чинили Отці Церкви, які виразно виступали проти єресей і сект.
Без сумніву, найбільш потрібне українському суспільству єдине та спільне служіння — досі нереалізоване. Але за подолання такого стану відкрито виступають усі громадяни нашої держави та усі гілки влади. Як приклад, можна навести останні спроби об’єднати православні Церкви України в одну помісну Церкву. Потреба координації таких екуменічних та міжцерковних справ відчувалась також у лоні Української Греко-Католицької Церкви. Саме тому у 2007 році Синод єпископів УГКЦ на чолі з Блаженнішим Любомиром прийняв рішення створити Комісію у справах єдності між християнами. На Комісію покладено завдання нести практичну допомогу душпастирям нашої Церкви (міжконфесійні молитви, справи мішаних подруж, пастирські вказівки щодо співпраці з іншими конфесіями), допомагати відповідними матеріалами.
— Які основні напрямки діяльності Комісії? Що вже зроблено за два роки її існування?
— Щодо завдань, то Комісія звертає особливу увагу на формування та підтримку екуменічних та міжцерковних ініціатив УГКЦ. Це виявляється зокрема у душпастирській, інформаційній, координаційній та консультаційній діяльностях. Комісія, перш за все, організовує міжконфесійні заходи (регулярні спільні молитви, зустрічі, діалоги та обмін досвідом) на всеукраїнському рівні, серед яких вже сьогодні особливо можна виділити:
- приготування та проведення Тижня молитов за єдність християн, який традиційно відбувається 18–25 січня кожного року. Вже кілька років поспіль участь у цьому Тижні беруть усі традиційні Церкви України. Це надзвичайно важлива подія для українського християнського світу, оскільки така щорічна екуменічна зустріч допомагає зрозуміти й осмислити, що вже зроблено для єдності християн; допомагає усвідомити існуючі проблеми та впевнитись у необхідності спільної молитви не тільки у богословському її значенні, але і в практичному аспекті.
- приготування та проведення Суспільного Тижня УГКЦ (протягом листопада кожного року). Суспільний тиждень УГКЦ — традиційний публічний форум для обговорення проблем суспільства та пошуку розв’язок з урахуванням християнських, релігійних та загальнолюдських вартостей.
Базуючись на столітній традиції подібних заходів у світі, Суспільний тиждень УГКЦ покликаний: привернути увагу до проблем освіти та науки; людей неповносправних, ув’язнених та сиріт; підтримати тих, хто на щодень розв’язує соціальні питання та навчитися на їхньому досвіді; стимулювати проведення досліджень, дискусій і дій.
Аналізуючи життя сьогоднішнього світу, без великих труднощів можна зауважити присутність у ньому як конфліктів, так і бажання миру. Незважаючи на різного роду союзи, об’єднання та миротворчі організації, світ і надалі залишається поділений, роздертий конфліктами та непорозуміннями. З огляду на важливість та актуальність цієї тематики, цього року Тиждень було проведено під гаслом: Примирення як Дар Божий.
Зазвичай примирення відбувається в результаті визнання своєї провини, тобто примирення є невід’ємною частиною покаяння. Що більше, для християн покаяння є основою і суттю будь-якого примирення. Про це, на жаль, досить часто забувають.
- приготування та проведення Екологічного Дня Творця (14 вересня кожного року). Так цього року 14 вересня у Києві відбувся Круглий стіл «Екологія Життя» з нагоди святкування Дня Творця, який християни всього світу відмічають як день захисту довкілля. Круглий стіл об’єднав представників влади, Церков, громадськості та наукових кіл навколо потреби пошуку нових ідей захисту навколишнього природного середовища, подолання свідомості суспільства масового споживання та формування у громадян високої екологічної та духовної культури. Цього року участь в Екологічному Дні Творця взяли представники не лише відповідних державних відомств та міністерств, але також представники інших Церков та християнських спільнот, які спільно звертаючись до Бога-Творця, висловили Йому вдячність за дар життя, за прекрасний світ природи, в якому живемо, просили вибачення за завдану шкоду і благали про збереження та спасіння всього створіння.
— Котра з українських Церков виявляє найбільшу екуменічну ініціативу?
— На початку варто зазначити, що насправді ідею єдності між Церквами підтримують практично усі християни України, хоча не кожна деномінація намагається бути активною в своїх екуменічних ініціативах. Мені важко говорити про інші Церкви, тому обмежусь лише конкретними прикладами та досвідом нашої Комісії. Так одним з практичних результатів такої взаємодії УГКЦ з Іншими традиційними Церквами є праця у Міжнародній Екуменічній Групі Примирення у Центральній та Східній Європі, до складу якої входять УГКЦ (Екуменічна Комісія), УПЦ МП (Відділ Зовнішніх Відносин), РКЦ (Екуменічна Комісія) та Німецька Лютеранська Церква в Україні. Остання зустріч цієї Групи проходила в Одесі у вересні 2009 р.
Надзвичайно важливі та цікаві екуменічні ініціативи пропонуються нашими братами з протестантських Церков. Це зокрема Всеукраїнський Союз Церков християн віри євангельської – п’ятидесятників, Київська єврейська месіанська спільнота. Також тісна співпраця відбувається з неурядовою організацією — Інститутом релігійної свободи, основною метою якого є сприяння реалізації прав на свободу совісті і віросповідання людини, розвитку міжконфесійних відносин та державно-церковного діалогу.
— Якою є динаміка змін в Україні на шляху до єдності за останні 10 років? Що відрізняє екуменічний рух в Україні від екуменічного руху в інших державах?
— Слабкістю українського екуменічного руху є брак прагматизму, який з однієї сторони очікує, а з іншої вимагає практики сопричастя і більшого зближення Церков. Водночас ми спостерігаємо явище зростання нового поняття конфесіоналізму, який все більше підкреслює церковні відмінності.
Екуменізм в Україні має дещо іншу динаміку ніж в багатьох європейських країнах з огляду на конфесійні обумовленості. Україна не є конфесійно цілісною країною і це з однієї сторони є надзвичайно позитивним елементом, бо забезпечує баланс кожної окремої конфесії у її співпраці з державою та суспільством, створює свого роду демократичне співіснування; з іншої сторони елементом негативним, оскільки поділ суспільства на різні конфесії спричинює розгубленість, незнання, а часом навіть ворожість у ставленні Церков одна до одної.
— Привідкриваючи завісу майбутнього — які плани має Комісія на наступних півроку, рік?
— На даний момент наша Комісія координує проведення Суспільного Тижня УГКЦ, який цього року заплановано провести у шести містах України: Києві, Донецьку, Харкові, Кіровограді, Одесі та Луцьку. На жаль, сучасні обставини у нашій країні завадили вповні зреалізувати усі задумані нами акції (маю тут на увазі поширення епідемії грипу), та все ж основні елементи заплановані заздалегідь втілюються у життя.
Іншим важливим заходом, який координує Комісія, є Тиждень молитов за єдність християн. У деяких містах України, цей Тиждень став вже невід’ємним елементом життя Церкви. У Києві, подібно як і в Одесі, участь у цій молитві приймають представники усіх традиційних Церков, а також надзвичайним захопленням – протестантські спільноти.
— Як щодо праці для тих вірних і священиків, які живуть у, так званих, «поділених» селах?
— У планах Комісії є проведення відповідних вишколів та лекцій для священиків УГКЦ з цілої України. Головним елементом у щоденному житті таких парафій не може бути нетерпимість та недоброзичливість до іншої конфесії. Важливо, щоб священики були щоденним прикладом любові до ближнього, розуміючи одночасно свою Церкву, свою традицію та усвідомлюючи власну ідентичність.
Розмовляла Лідія Мідик
