Візьми в долоні Батьківщину
І рани їй старим вином полий,
А запахом душевної олії
Батьківщину свою лікуй.
Динарій ти своїх не жалуй,
Вона сторицею поверне все тобі,
Як лиш ласкавим оком глянеш,
В потребі поміч дати на зорі.
Вона лежить на роздоріжжі
У страшних, лукавих двох світів,
Що одіж здерли, ранами покрили,
Та Дух живий ще слухай клич — братів!
І скору поміч дай вернути силу,
Як ні, віками проклятий будеш,
Її печать — твойого духа
Здійснить на тобі вічний біль тих ран!
Які Батьківщина Твоя терпить
Для твого вічного життя,
Святу Покров благає — просить,
Щоби відкрила ворота.
Лиш ними ти ввійдеш героєм
І пісню чуєш ти благих,
Яку Батьківщина співає
У присутності всіх святих!
М. Козак