Заходами церковного хору ім. Митрополита Андея Шептицького при церкві св. Юра в Нью Йорку, 23 грудня 1979 p., в авдиторії школи св. Юра відбувся різдвяний концерт присвячений 35 літній річниці, з дня смерти Слуги Божого Митрополита Андрея. Цю подію належить особливо відмітити, бо на жаль, нами всіма восхвалюваний, як князь нашої Церкви Митрополит Андрей Шептицький, чомусь призабутий і саме в час підготовчого беатифікаційного процесу. Здавалось би, що принаймні по наших церквах хоч раз у рік повинна б була бути відслужена офіційно Служба Божа з належно присвяченою проповіддю. Подивімся доокола себе і запитаймо скільки наших католицьких парафій це робить? Якщо скажу, мало то в тому не буде помилки. Ось минулого 1979 р. сповнилося 35 років з дня смерти Слуги Божого Андрея і ми не бачили звідомлень про це в пресі. Тут насувається аналогія, як часто ми відзначаємо наших героїв, справляємо для них академії, відправляємо святочні панахиди і борони Боже, щоби в якомусь році не забути. Це гарно, але наш Слуга Божий Андрей, який був не тільки великим мужем Української Церкви, але й українським національним керманичем, бо тоді коли всі мовчали то Слуга Божий стояв на сторожі Божих й національних прав українського народу заслужив на більшу пошану. Митрополит Андрей заслуговує на дещо більшу й уважливішу увагу не тільки церковних кол, але широкого українського громадянства, не тільки католиків, але й православних.
Концерт колядок, на який також прибув Владика Василь Лостен відкрив святочним словом про Слугу Божого Митрополита Андрея о. парох Володимир Ґавліч. Промовець подав загальну сильветку Митрополита Андрея Шептицького, підкреслюючи його унікальність в нашій Церкві. Після цього слідувала мистецька частина в якій хор ім. Митрополита Шептицького під дириґентурою Романа Левицького виконав: «Бог Предвічний» — О. Кошиці, «О, Предвічний Боже» — М. Матюка, «На Орденській Річці» — К. Стеценка, «Нова Радість» — К. Стеценка і «Що то за предиво» — В. Барвінського. В останній колядці сольо заспівувала Зірка Дерлиця. Крім цього Зірка Дерлиця (сопрано) виступила з окремими сольовими точками, виконавши «Царю небесний», «Під Твою Милість» і «Богородице Діво» всі три композиції І. Соневицького. Фортепіяновий супровід належав Дозі Сиґіді. Зірка Дерлиця найкраще себе виявила у пісні «Під Твою Милість». До речі повище названі композиції І. Соневицького були вперше виконані на цьому концерті. З фортепіяновим сольом виступила в заступстві свойого брата Андрія Надя Богачевська, яка виконала твори Шопена. Можна сказати, що сестра вдало заступила свого брата.
В другій частині концерту виступив наш відомий соліст Метрополітальної Опери Андрій Добрянський. Добрянський при фортепіяновому супроводі Д. Сеґіди виконав «Радуйся, радуйся вкраїнська мати» — І. Біликовського, «Радуйтеся всі людіє» — Т. Купчинського і «Кант св. Димитрію», оп. 191/3 — А. Рудницького. Його виконання були нарівні з чуттям та з стосовною інтерпретацією.
Уривки з збірки творів Богдана Лепкого «Під ялинку» в дбайливому опрацюванні прочитала Рома Шуган.
Виконання хору ім. Митрополита Шептицького «Не плач Рахиле» — Т. Купчинського — 3. Лиська сольо в якій співав Андрій Добрянський звучало у тоні й приємно. Дальше слідували колядки, які виконав хор ім. Митрополита Андрея «Іде звізда чудна» — «Святі сиділи» — К. Стеценка, «Ой, зашли, зашли» — М. Гайворонського в якій сопранове сольо виконала Сяня Качарай. Невмірущою колядкою М. Леонтовича «Щедрик» — закінчено концерт. Якщо ж ідеться про акустику залі св. Юра то вона дуже невдячна для виконавців. Концерт в загальному хоч був скромний, але гідно сповнив своє завдання, відсвіживши серед учасників світлу пам’ять Слуги Божого Митрополита Адрея Шептицького. За це господарям і виконавцям належить велика подяка.
