Складним, динамічним і постреволюційним став для католицьких і православних конфесій нашої держави 2016 рік. Війна на сході України, що триває з 2014-го, стала перманентним фактором, а рефлексії над поточним станом України стимулювали глав і речників релігійних спільнот зосередити увагу на пошуку способів актуалізації внутрішнього ресурсу суспільства для регенерації та подальшого розвитку. Та, як виявилося, історія – не лише джерело досвіду, а й чинник, що тяжіє над українськими конфесіями. Інтерпретації минулих трагедій, подані під виглядом християнського благочестя, є фактором, який перешкоджає спільно будувати майбутнє навіть близьким Церквам.
Повний текст статті читайте у паперовій версії журналу