Ми, миряни лондонської парафії, зібрані на ширших сходинах скликаних Місцевим Патріярхальним Комітетом ПУКЦеркви дня 28-го грудня 1975 року в залі Відділу СУБ, заявляємо:
- Патріярхат ПУКЦеркви існує «де факто». Ми визнаємо першим нашим Патріярхом Ісповідника Віри, Блаженнішого Отця Йосифа, і запевняємо йому нашу синівську любов, відданість і всебічну підтримку.
- Ми глибоко затривожені подіями і обставинами, які заіснували на терені нашого Екзархату, і вважаємо, що теперішній стан дальше існувати не може.
- Стверджуємо, що в нашому Екзархаті мусить запанувати єдність, але тільки така, що будує, скріплює, веде до життя і розвитку, а не єдність в байдужности, розчленуванні, латинізації, що є рівнозначне із загибіллю.
- Тому, що єпископ Августин до тепер не вважав за відповідне впорядкувати свої відносини із Блаженнішим Отцем Йосифом, беззастережно і всеціло підпорядкуватись Йому, як одинокому, найвищому авторитетові, і зверхникові ПУКЦеркви, згідно із постановами Берестейської Унії, декретами Другого Ватиканського Собору, четвертого і п’ятого Архиєрейських Синодів ПУКЦерки, а навпаки, своїм непродуманим поступуванням довів до повної кризи в Екзархаті, та до розбиття вірних, ми узалежнюємо наші дальші відносини до нього від його постави до Патріярха Йосифа в найближчому майбутньому.
- Закликаємо єп. Августина літургічно поминати Патріярха Йосифа, і дати своїм священикам Екзархату в тому питанні свобідну руку діяти згідно із їхньою совістю, як найвищим критерієм християнської моралі і етики.
- Домагаємося негайного впровадження в нашому Екзархаті постанов Другого Ватиканського Собору про участь мирян в житті Церкви і згідно з традицією нашої Церкви основувати в кожному душпастирстві Церковні Братства, Сестрицтва, Братства Молоді, Парафіяльні Ради, чи Церковні Комітети.
- Покінчити із дивовижною двомовністю наших Богослужень і завести, згідно із постановами того ж Собору та Архиєрейських Синодів ПУКЦеркви у всіх Богослужбах тільки живу українську мову. Виелемінувати із нашого обряду залишки накиненої чужими на протязі століть латинізації і повернутись до справжнього східнього українського обряду згідно із вказівками та затвердженнями Патріярха Йосифа.
- Заявляємо, що до часу, як ці наші слушні і оправдані домагання не будуть впроваджені в життя, здержуємо всяку матеріяльну піддержку, в якійнебудь формі. Це рішення є зумовлене дотеперішним цілковитим ігноруванням почувань та домаґань переважаючої більшости чесних і вірних мирян ПУКЦеркви на цьому терені. (Це домагання всіх без виїмку приявних на зборах понад 300 мирян, які рішили скласти пожертви до пушок збірщиків під Церквою. Ці гроші здепонують на Церковному Фонді до диспозиції Патріярха, як фонд місцевої парохії, вийнятий з під диспозиції єпископа-відступника. — Ред.)
Поділитися:
