Вступні ствердження:
Загальні Збори ЦК Помісної УКЦеркви відбуваються цього року у зміненій ситуації, після відбуття нашими Владиками «Надзвичайного Синоду Української Католицької Церкви», скликаного Святішим Отцем Іваном Павлом II. Цей Синод підтвердив з боку Апостольського Престолу єдність Помісної УКЦеркви в Україні і на поселеннях у рамках Верховного Архиєпископства Львівського. Епархії і Екзархати УКЦеркви, розсіяні по цілому світі, злучено із Матірною Церквою в Україні під одним проводом Її законного Глави і Батька. Вибір коадьютора із правом наслідства Блаженнішого Отця Йосифа запевнив тяглість Києво-Галицької митрополії. Нашій Церкві запевнено помісність і синодальний устрій і зрівняно Її із іншими католицькими патріярхатами. Хоч найголовніший постулят — визнання патріярхату Української Католицької Церкви — не був і тим разом задоволений, то для такого визнання в майбутньому підготовано всі передумови.
У світлі тих подій Загальні Збори Центрального Патріярхального Комітету у Великій Британії:
1. Шлють доземний синівський поклін Голові Помісної Української Католицької Церкви Патріярхові Йосифові враз із гарячими молитвами до Всевишнього, щоб благословив нашого незламного Ісповідника Віри кріпким здоров’ям і многими літами.
2. Вітають факт скликання Надзвичайного Синоду Української Католицької Церкви, вибір коадьютора з правом наслідства Блаженнішого Отця Йосифа на Львівському Престолі, запевнення синодального устрою і помісности всієї Укр. Катол. Церкви, в Україні і на поселеннях.
3. Висловлюють надію, що новообраний коадютор, Митрополит Мирослав І. Любачівський, піде слідами своїх великих попередників, Слуги Божого, Митрополита Андрея та Блаженнішого Отця Йосифа і, в почутті відповідальности перед Богом, історією і українським народом, обстоюватиме права Рідної Церкви та змагатиме до формального визнання належного їй патріярхату Апостольською Столицею.
4. Прилучуються до прохання і заяви Президії УПСО до Отців Синоду, Українських Владик, висловленого в Комунікаті від 26 квітня 1980 р.
5. Стверджують, що миряни Помісної Української Католицької Церкви на терені Великої Британії далі непохитно стоять на дотеперішніх патріярхальних позиціях, визнають Патріярхальний Устав Помісної Української Католицької Церкви і принятий титул Патріярха Києво-Галицького і всієї Русі.
6. Висловлюють сподівання, що наступний Синод Української Католицької Церкви вибере найгідніших кандидатів на владичі престоли Помісної УКЦеркви, займеться пекучими і невідкладними справами нашої Церкви, а в першу чергу розв’яже невідрадну проблему на британських островах, створену руїнницькою політикою єп. А. Горняка.
7. Стверджують, що єп. Горняк досі не зробив хоч би одного заходу для злагіднення непотрібно викликаного ним конфлікту на нашому терені, а навпаки посилює антагонізм своїм нехристиянськими писаннями та мовчазною згодою на плюгаві пасквілі. Особа і ім’я єп. А. Горняка для вірних британського Екзархату являється символом відступника. Привернення нормальних відносин на нашому терені є можливе тільки після відкликання єп. Горняка з посту Екзарха.
8. Засуджують діяльність видавців і авторів антипатріярхальних пасквільних видань та стверджують, що ці плюгавства є видавані і поширювані ворогами Української Церкви і народу.
9. Постановляють доручити новообраній Раді і Президії Ради ЦПК робити всі можливі заходи в напрямі спільного відзначення всіми українцями, без різниці віровизнання, 1000-ліття хрещення України.
