З огляду на вже заіснувале завершення Патріярхатом Помісної Української Католицької Церкви, Восьмий З’їзд Товариства змінив статутовим порядком назву свого Товариства на: «УКРАЇНСЬКЕ ПАТРІАРХАЛЬНЕ ТОВАРИСТВО», і постановляє продовжувати під цією назвою дальшу розбудову Патріярхату Помісної Української Католицької Церкви.
З’їзд вітає на престолі св. Апостола Петра в Римі Папу Івана Павла II та сподіється, що Вселенський Архиєрей поставиться із зрозумінням до справ нашої Церкви та офіційно визнає її Патріярхат.
З’їзд вітає Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси, Блаженнішого Йосифа І і заявляє йому всесторонню піддержку, вірність та пошану.
З’їзд вітає владик, священиків і вірних нашої Церкви в Україні й на засланні та клонить голову перед тими, що за Христову Церкву і народ віддали своє життя або терплять переслідування.
З’їзд вітає всіх українських католицьких владик у діяспорі, що стоять на засадах Помісности нашої Церкви та здійснюють Патріярхальний устрій. Вітає провід і вірних інших українських християнських громад; управу й членство Т-ва Священиків св. Андрея, управу й членство Українського Патріярхального Світового Об’єднання, мирянські, культурні, громадські й професійні та церковні організації, що визнають існуючий Патріярхат та працюють для його розбудови.
З’їзд постановляє далі утверджувати Патріярхат Помісної Української Католицької Церкви. Тому звертається до владик і священиків з закликом здійснювати рішення Архиєпископських Синодів та Уставу Помісної УКЦ.
З’їзд стверджує успіхи на шляху до закріплення патріярхату та вітає спроби владик діяти спільно під керівництвом Патріярха Йосифа.
З’їзд закликає владик і священиків зберігати церковно-словянську або українську мови в Богослужбах та одночасно осуджує намагання ввести чужі мови в нашу Літургію.
З’їзд солідаризується з мирянським рухом у Великій Британії, що гідно обороняє права нашої Церкви, та рівночасно висловлює жаль, що єп. Авґустин Горняк до сьогодні не знайшов спільної мови із зорганізованим мирянським рухом, що приносить велику духовну шкоду для Церкви й громади.
З’їзд звертається з проханням до владик Крижевської єпархії в Югославії не відривати тієї найстаршої дочерної Церкви від матірної Києво-Галицької митрополії.
З’їзд закликає українські церковні громади до спільної підготови святкувань 1000-річчя Хрещення Руси-України.
З’їзд закликає всіх наших владик, священиків, монаші чини й вірних твердо обстоювати права нашої Церкви та діяти ’одностайно’ для її розвитку й розбудови.
З’їзд висловлює признання тим українським пресовим органам, що на своїх сторінках помішували статті про патріярхальні справи та допомагали в поширенні патріярхальних ідей.
З’їзд долучується до заклику УПСО та звертається до всіх своїх відділів і до мирян у ЗСА з проханням, щоб вони зорганізовано й численно взяли участь у ювілейних святкуваннях з приводу 40-річчя хіротонії Патріярха Йосифа та 10-річчя посвячення собору Св. Софії, які відбудуться від 20 до 23 вересня 1979 р. в Римі.
З’їзд з притиском піддержує традиційне право нашої Церкви на жонате духовенство поряд з неодруженим і закликає всіх відстоювати це право.
З’їзд стверджує, що, у зв’язку з загальним послабленням духовного життя по парафіях та занедбанням обрядових справ, що спричинює денаціоналізацію серед нашої молоді, існує потреба діяти в тому напрямі, щоб відродити справжню українську східню духовість серед нашого народу.
У зв’язку з опорожненням Митрополичого Престола у Філядельфії, З’їзд висловлює бажання, щоб призначення нового митрополита відбулося згідно з помісним правом нашої Церкви та було проведено в порозумінні з Синодом владик та за згодою Патріярха Йосифа.
З’їзд закликає всіх мирян та духовенство піддержувати Патріярший Фонд та організувати збірку пожертв на цю ціль.
З’їзд затурбований переведеними спробами на форумі Секретаріяту СКВУ уневажнити резолюцію третього Конгресу у справі патріярхату УКЦеркви. У висліді чого в деяких пресових органах появилися неповні резолюції, а подекуди (вінніпезький «Вісник») безпідставні напади на патріярхальних діячів.
