В першу чергу вітаємо вселенського архиєрея, Святішого Отця Івана Павла II, та бажаємо йому багато кріпкого здоров’я і просимо визнання існуючого патріярхату Помісної Української Католицької Церкви.
Клонимо наші голови перед світлою пам’яттю Патріярха Йосифа і просимо його заступництва перед Всевишнім Господом Богом.
Вітаємо Патріярха Мирослава Любачівського та заявляємо йому нашу всесторонню піддержку.
Вітаємо всіх наших Владик на Україні та в розсіянні.
Вітаємо нашу Катакомбну Церкву в Україні та всіх її вірних — неустрашимих оборонців Христової Церкви.
Вітаємо наших братів у Польщі, Чехо-Словаччині, Румунії і Югославії та єднаймось в їх турботах за долю нашої Церкви.
Висловлюємо нашу вдячність за гідне і правильне «Становище» після смерти Патріярха Йосифа Львівському Крилосові, а рівночасно заявляємо всесторонню нашу піддержку.
Висловлюємо не тільки наше велике розчарування, але й протест на листа Священної Конгрегації для Східніх Церков з 17 вересня 1984 р. до нашого владики чи владик, що ним зроблено спробу перекреслити надбання Блаженнішого св. п. Патріярха Йосифа, зокрема існування патріярхату УКЦеркви і одночасно підважити «Становище« Львівського Крилосу.
Висловлюємо протест проти втручання наших ватиканських недругів у справи нашої Церкви.
Стверджуємо, що територіяльний принцип до Східніх Церков є кривдячий для нашої УКЦеркви і просимо Апостольську Столицю, щоб у новому Кодексі канонічного права для Східніх Церков цей кривдячий територіяльний принцип був відкинений.
Висловлюємо щиру подяку американським і канадським світським і католицьким пресовим органам: «Ньюзвік», «Пост Ґазетте», «Ді Лонґ-Айлен Кетолік», «Нешенел Кетолік Ріпортер», «Ді Ґлоб енд Мейл», «Кетолік Нью-Таймз», «Чікаґо Трібюн», «Нешенел Кетолік Реджістер», «Чікаго Кетолік», «Тайм» й іншим, що пішли назустріч нашій Церкві й відгукнулись з приводу кривдячого горезвісного листа Східньої Конгрегації з 17 вересня 1984 р.
Висловлюємо побажання до Священного Синоду нашої Церкви на чолі з Патріярхом Мирославом, який має відбутись восени цього року:
- Щоб Священний Синод офіційно звернувся до Папи Івана Павла II за визнанням існуючого Патріярхату Помісної УКЦеркви, що його десятьліття будемо відзначати 12 липня ц.р.
- Щоб нашій Церкві були привернені її історичні права, а в першу чергу, щоб, згідно з домовленнями Берестейської унії, був знесений примусовий целібат у нашій Церкві.
- Щоб нарешті й остаточно був полагоджений конфлікт у Великій Брітанії в дусі добра для вірних, бо внаслідок цього вже десять років відбувається відчуження нашої молоді від Церкви.
- Щоб наша Церква у сучасній Польщі, де порівняльно існує свобода релігії, одержала свого єпископа.
- Щоб Апостольська Столиця з більшою увагою і зрозумінням ставилась до потреб і проблем Помісної УКЦеркви, яка за свою приналежність до Риму дорого заплатила.
- Є побажаним, щоб ухвали й постанови попередніх Священних Синодів були оприлюднені.
- Щоб наш Священний Синод опрацював пляни до підготови відзначення 1000-річчя християнства в Україні. Не ідеться про паради візуального і молитовного значення, які є конечні й необхідні, але про вагомі праці, які мають промовляти до чужого світу про історичну правду українського християнства, бо в іншому випадку нас обкраде північний сусід — Москва.
