Леонід Денисенко
Заповіт українській людині
Від Різдва до Воскресіння
Пресвятого Сина
Зберігаймо Святу Правду:
Бог і Україна!
Хай між нами красується
Чиста рідна мова,
Мова Лесі і Тараса —
Це ж Нації основа!
Хай перші стануть найнижчими
Слугами для інших;
Таких в небі Бог звеличить
Серед найсвятіших.
У тверезості духа, тіла —
Єдина дорога;
Бо лиш чистий храм людини
Приємний для Бога.
Пригортаймо, потішаймо
Найменшого брата.
Будьмо щедрі для Христа
Чим душа багата.
Лиш тоді наша любов
Буде справді щира;
І тоді в нас буде справжня
Християнська віра!
10 січня 1997 р.
Мирослав Кривий
Дзвени наша пісне
Дзвени наша пісне в далекі простори,
За ліси зелені, за високі гори!
Наша рідна пісня — це вкраїнська доля,
Це душа народу, це Вкраїни воля.
Українська пісня, українська мова,
Пісня солов’їна, а мова чудова.
Українська пісня вічно молода,
В ній слава козацька, стрілецька й УПА.
Гей, нумо дівчата, пісню заспіваймо,
Вільну Україну серцем прославляймо!
Хай цвіте у лузі червона калина,
Хай в піснях навіки живе Україна!
Підволочиськ, 1995
Василь Василашко
Застереження юному другові
Якщо тебе Товариш твій
Раптово судить,
Товариш вірний,
А не хтось, —
Не оскверняй
Ти зопалу його:
«Юда!»,
Подумай краще,
А чи ти – Христос.
1991 рік
Дмитро Білоус
Молитва абеткова
(З Костянтина Преславського, IX ст.)
Аз молюся словом сим до Тебе,
Боже мій, що сотворив на світі
Видимі й невидимі істоти.
Господи, пошли Свого на мене
Духа, щоб зробив у серці Слово,
Єже буде для добра всім сущим
Животворне Мудрістю Твоєю.
Затверди Закон — ясний світильник
І дорогу праведного Слова,
Й рід слов’янський сподоби хрещений,
Кротких тих, котрі людьми Твоїми
Ласкою Твоєю нареклися,
Милості вони Твоєї просять.
Нас возрадуй всемогутнім Словом,
Отче, Сину й Найсвятіший Духу, —
Прагнучи од Тебе допомоги,
Руки піднесу свої до Неба:
Силу й мудрість дай Твою черпати,
Тільки ж Ти даєш снагу достойним,
Упаси нас, Боже, од спокуси,
Фараонської важкої злоби.
Херувимську мисль подай і розум,
Царю наш Небесний, хочу славить
Чудеса Твої предивні, вічні,
Шестикрильної снаги спізнати,
Щедре діло, Вчителем твориме,
Юному й похилому доступне;
Язиком новим хвалу воздати
і Отцю, і Сину, і Святому Духу,
— і нині, і присно, і на віки вічні амінь.
Василь Василашко
Коли Бог – один…
Присвячую пані Євгенії Пастернак, високоповажній благодійниці з Торонто
1.
Для католиків і мусульман,
Певно, й для православних мирян,
Поза сумнівом, і для поетів.
Божа Матір впродовж паша літ
В небі Кам’янця мирно стоїть
На турецькім стрункім мінареті.
Тут півмісяць серпом Не підкошує хрест,
Та і серп на хресті не розп’ятий.
Храм один — двом Богам?
Ні, один в людства Бог,
Але сміють по-різному звати…
Свердлить думка одна мене:
Побратались у камені,
А — в житті?..
2.
Благодійний будинок,
що в пані Євгенії, згадую.
Два священики тут: православний
і греко-католицький.
Як брати на Великдень,
громади єднаючи, моляться —
Мов з криниць двох, одна
В небі світиться райдуга.
Кам’янець-Подільський катедральний собор —
Благодійний будинок для літніх людей в Торонто (1991-1994 роки)
Василь Ящун
Per aspera ad astra
(Романі Навроцькій) Подвижниці заслуг Блаженнішого Йосифа
В настирливих хвилях щодення
Шумує із глумом брехня.
Міняють за гроші цілунки,
На чесності рана жива.
Помазана миром признання
Із чаш нечестивих верхів
Корону собі накладає
Неправда вадких прапорів;
І гордо лунає, пливе і літає
В роївні людської чиньби,
Плескання збирає, бравади і славу
Й поклони незрячих слабих.
А ті з них, що очі ще мають,
Лиш в скнінні їх розум і дух,
Хоч бачать — рукою махають:
«Такий уже світ, такий дух…»
Та є ще колони честивих,
Що з прапором правди ідуть.
Між ними сіяють манливо
Навроцької віра і труд.
У вірі в честь-правду є сила,
У силі тій — гідности дух.
Вони правдоносцям завзятим
Стійку перемогу дадуть.
Василь Василашко
Біля пам’ятника святому Володимиру в Києві
Стоїть князь Володимир між мирян,
Хрестом святого кожен осіян.
А хлопчик милий, г поглядом відкритим,
Питає в діда: — Що б міг князь зробити,
Якби йому на світі вдруге жити?..
І сивий дід, в апостольській подобі,
Сказав тихцем: — Хрестив би знов киян…
Затим, подумавши, додав:
Та він тепер це й робить…
Дмитро Білоус
АБЕТКА
Чом віри нам не йняти,
що букви легко вчить,
як з вуст і в дошкільняти
абетка вже звучить?
В ритмічному Аз, Буки,
Л, М чи О, П, Р
доловлюємо звуки
ясних небесних сфер.
Яскрінь зірок вогниста
в небесній Книзі книг,
немов разки намиста
із літер книг земних.
То небо нам безкрає
безмежність щедрот
на землю посилає
божественний світ код
Дмитро Білоус
Богдан Мигаль
Весняний привіт
Ось знов настали довгожданні дні весни,
Смарагдами блищать лани озимини…
І я щасливий, що в здоров’ї ще дожив
До цих чудових, теплих, сонцесяйних днів!
Я думкою в дитячі роки полетів,
Згадав односельчан, батьків, товаришів,
І вирішив відвідать недалекий ліс
І як щороку, пролісків букет приніс…
І хоч не чути ще у лісі солов’їв,
Та я уже весняний свій сезон відкрив…
З букетом пролісок шлемо палкий привіт!
Стрічати весни зичим ще багато літ!..
Рожище — квітень 1990 р.
Дмитро Білоус
Слово
Споконвіку було Слово
й було Слово в Бога.
Й було Богом святе Слово,
все постало з Нього.
І життя було у Ньому
й життя стало Світлом,
для вселюдського огрому
в темряві розквітлим.
Помагай же слову. Боже,
із пітьмою в черзі,
щоб жило, правдиве й гоже,
у людському серці.
Мирослав Кривий
О Боже всесильний, Могучий!
О Боже всесильний, могучий,
Даруй нам єдність та згоду,
Любов, надію і віру,
Розум, добро та свободу.
О, Христе, ми вдячні всім серцем
За жертву Твою, за всі муки,
За любов до людей всього світу,
За рани й покалічені руки.
Український народ миролюбний
Шле до Тебе молитви й благання,
Дай час силу небесну й відвагу
Йти вперед до мети без вагання.
Ми будемо разом державу,
Миролюбну свою Україну,
Працюймо, молімся, пісню співаймо
Про славну червону калину.
