Питання О. Назарука до В. Липинського

(Стаття II)

Роздумуючи над релігійними проблемами українців Канади, О. Назарук еволюціонував в своїх пропозиціях і врешті прийшов до заключення, що краще просити В. Липинського, щоб цей написав таки брошуру замість «двох статтей», про які просив передше.

Щоб ця брошура мала свій добрий попит й авторитет серед читачів, Назарук ще пропонував Липинському написати свою автобіографію «на 4 — 5 сторінках або й більше». З цього він хотів зробити «статтю» зі своїм «товаришем» Орестом Жеребком* і використовувати її при висилці брошури для читачів. При цьому він розумував, що авторитет Липинського як історика буде мати добрий вплив на читацьку громаду, бо в той спосіб, писав він, «всі дяки» і «церковні брати», які переконані, що вони одинокі покликані, «рішати» історичні справи, мали би стрим».

Інакше «продовжав він, «кожний матиме себе за авторитет в історичних справах, а це страшне в наслідках, бо розбиває всяку організацію». Йому йшлося про те, «якби найсильніше вдарити по голові гидру тутешнього читача — канадського — м.г.м.) хаосу між нашими людьми».

Після таких і подібних роздумувань О. Назарук оформив 26 питань до Липинського. Під нижче поданим заголовком, які нижче повністю передруковуємо. Стиль й мова задержані без жадних змін. В наступному числі журнала подамо деякі відповіді В. Липинського на подані питання.

РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

1. Чим і як причинилися релігія і церква до витворення культури і до будови держави в всесвітній історії? В історії української нації зокрема?
2. Чи Володимир Великий приймав християнство в часі, коли Візантія була ще у зв’язку з Римом і на чім полягав той зв’язок?
3. Що саме спричинило остаточний розрив Візантії й Риму в церковних справах?
4. Чи українська і церковна влада стала по стороні Візантії а не Риму лише тому, що єпископат у нас складався з греків?
5. Які реалістичні й ідеалістичні мотиви спонукали частину українських владик і суспільности заключити Унію з Римом? (Значіння упадку Царгорода в руки турків).
6. Яка була організаційна й культурна роля православ’я й унії від часу розламу нації на тлі релігійнім? Які важніші особистости були в обох таборах? (Вишенський — і чому він стояв на становищі, що Богу миліший невчений чоловік?) Хто з уніятів був душею цього руху і які були його ідеали? Як народ поставився до всего? Чому Скит Манявський потрафив задержатися так довго при православ’ю? (Чому Буковина?)
7. Чи терор польської влади і школи єзуїтів перетягнули наших великих посідачів до латинства, чи ділала також безхарактерність? Чи є можність означити вплив цих чинників процентово?
8. Що впливало на поворот нашої златинщеної шляхти до православ’я за Хмельниччини?
9. Чим різниться наше православ’я від російського? Чи в народі є яке розуміння цих різниць?
10. Коли появилися перші секти на Великій Україні? Які? Чому? Які є там тепер секти? Яка їх сила приблизна? (Пригадую, що Трохим Зінковський писав на ці теми). Роля сект? Чому нема сект між уніятами в Галичині, ні взагалі між українцями, що попали під Австрію?
11. Який був негативний, а який позитивний вплив розколу на українську націю? Що трівкого збудували одні, а що другі? В літературі, архітектурі, малярстві, різьбі і котра з двох вір виявила сильнішу творчість національну і чому?
12. Чи унія скріпила ту частину української нації, яка пішла за нею, чи розбила? Який вона мала вплив на цілість нації? (Аналогія в Німеччині — про що є різні противні собі теорії у німців).
13. Коли на вашу думку національне почування зачинає виразно зв’язуватися з обрядом і що властиво здержало наші маси від переходу до римо-католицизму?
14. Чи з евентуального переходу уніятів до православ’я була б яка користь для нації? Чи було би лучше як би православна Україна перейшла на Унію? В чім було би лучше?
15. Чи цілком Автокефальна Українська Церква була б для нації? Що автокефалія помогла болгарам і сербам? Чи взагалі можлива автокефалія без своєї держави? (Про автокефалію у нас писав статтю у «Шляхах» Федорцева п. Рост. Заклинський, але він не має у тій справі потрібного історичного знання. Тоді він був студентом).
16. Чи автокефалія в силі зрівноважити позитивне значіння зв’язку наших церков з великими і старими релігійними центрами Візантією і Римом, де витворені тривкі організаційні форми, бібліотеки, способи правління й контролі та взагалі величезний досвід і виднокруг? Чи після зірвання з тими центрами могла автокефалія причинитися до вироблення у нас самостійного способу управляти собою, втративши зв’язок з більшими виднокругами?
17. Чи целібат священства шкідливий чи пожиточний для української нації? Яка роль монаших чинів?
18. Чи греко-католицизм повинен бути зреформований і в яких напрямках?
19. Які наслідки поведення большевиків супроти церкви? (Аналогія часів великої революції у Франції. Чи відлучення церкви від держави у Франції мало добрі чи злі наслідки для французької нації?)
20. Який вплив на культуру мав розкол християнства на східне і західне та розкол західного на католицьке і протистантське? Вплив на народи, які взяли участь в тім розколі?
21. Як розуміти це, що галицькі латинники, хоч є їх коло міліона не випродукували від часу Казимира ні одної культурної сили? (Вони уважають себе поляками), а мале українське плем’я на Буковині дало зовсім гарну літературу. (Порівнай. Також ЛНВ, за вересень 1928, стор. 82).
22. Причини, для чого одиниці й загал так твердо держаться свого обряду? Чи форма ділає аж так сильно? Стиль? Краски? Звички? Чому навіть атеїсти не покидають обряду? В чім маґнет обряду?
23. Як саме релігія впливає на мораль людей у товариськім і державнім життю в різних часах?
24. Як вияснити жадобу зневажування нашої церкви християнами католиками?
25. Як і ким повинна бути ведена полеміка в справах обряду і віри?
26. Який вихід з релігійного-сектярського розбиття й заїлости? Чи є на те такі приклади з історії, з яких можна б і нам чогось навчитися?

На закінчення листа і оформлених питань, Назарук ще дописав таке:

«Знаю, що на опрацювання всіх тих питань треба би рік праці, або й більше. Тому подаю Вам їх тільки для загальної відповіди з тим, що прошу задержати в таємниці, що се я писав до Вас.

Якби Ви й не відповіли на ті питання, якась група буде тут тим невдоволена, а тоді виступлять проти мене, що мовляв я «спровокував» таку відповідь і тоді всяка моя праця тут булаб не можлива, на сім розпаленім заїлістю ґрунті. По упливі якогось часу я очевидно з дійсною приємністю оповістив би, що я викликав відповідь на сі питання.

Питання, які спеціяльно цікавлять тутешню публику, підчеркую червоним олівцем. …

Хоч як недокладно відповідалиб Ви, то все буде лучче, ніж сварка людей, які не знають сеї справи. Ваша стаття може мати сей благодатний вплив, що як голос авторитетного історика витрутить перо з рук багатьом людям, які тільки марно тратять час і завалюють газети сваркою над пустяками, про які й думати не варта.»

В архіві Боберського зберігається оригінальна копія цих питань. Виявляється, що ці питання писав на своїй машинці проф. І. Боберський. Це також підказує, що в оформленні цих питань мусів брати безпосередню участь І. Боберський. Листи, які відходили від О. Назарука персонально, останній писав на іншій писальній машинці, прим, до д-ра Костя Левицького, д-ра Є. Петрушевича та інших діячів ЗУНР. З цього так і видно, що оба представники ЗУНР, як О. Назарук так і І. Боберський мали устійнені погляди на некорисну полеміку українців Канади і спільно шукали відповідного антидоту на це явище.

Поділитися: