Привітальне слово голови Товариства
за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви
д-ра Зиновія Ґіля при зустрічі паломників
з Верховним Архиєпископом Кир Йосифом Сліпим
у Римі, дня 28 жовтня, 1971 року.
Ваше Блаженство,
Високодостойний і Дорогий Наш Первоієрарше!
Мені сьогодні припала найбільша шана, привітати Ваше Блаженство саме тут в цій обителі, від представників мирянтва, та висловити наші глибокі почування подяки, пошани, відданости, любови та нашого синівського послуху. Приїхали ми з далеких країн Америки та Европи мов діти до свого Батька, щоб почути від Вас живе слово, що піддержить нас у нашій вірі та надії. Ми раді, що будемо учасниками світлих празників: посвячення цієї історичної обителі, що засвідчує присутність і вірність Українського Народу вірі батьків у цьому вічному місті, та відзначення 375 літного Ювілею Злуки Нашої Церкви з Вселенською.
Ми свідомі цього критичного становища, що в ньому знаходиться наш нарід і дорога нам Церква під сучасну пору! Але ми маємо велику надію на Всевишнього, що завжди благословив почини наших Владик, священиків та наших вірних у минулому і ми твердо віримо у світле майбутнє, тому, що Господь наділив нас такими великими провідниками – Владиками, як ним був Слуга Божий Митрополит Андрей і Ваше Блаженство.
Скільки це було в наших силах ми допомагали і попирали всі Ваші почини Дорогий Владико; обіцюємо робити це в майбутньому. Ми радіємо тим, що разом з нами тут в Римі є приявні майже всі наші Владики і хочемо вірити, що ця присутність ненадаремна. Ми сподіємося від неї дуже багато а саме, що під Вашим мудрим проводом відбудеться П’ятий Синод Нашої Помісної Церкви і що з ним закінчаться ці труднощі, що ми їх так трагічно переживаємо. Це була б для нас велика Божа Ласка, якщо ми могли б бути свідками світлої чергової події нашої Церкви, чого гаряче бажаємо Вашому Блаженству та всім нам. Нехай Господь Помагає!
