виголошене Блаженнішим Патріярхом Йосифом до учасників з’їзду Б. Академії
24-го вересня 1979 року в авлі УКУ в Римі
Дорогі Брати!
В неділю, 6-го жовтня 1929 року відбулось святочне відкриття Богословської Академії у Львові, тобто, за словами її основника Слуги Божого Митрополита Андрея, основано — «високу школу католицької науки нашого восточного обряду, як окрему правну особу… як найпевнішу підвалину духового відродження нашого народу та приготування нашої святої Церкви до сповнення великої грядучої місії у Христовому Винограднику на українській землі та серед народів східньої Европи, спрагнених Божої правди».
Мені — організаторові цієї Академії і її ректорові довелось тоді сказати таке: «Академія постала як конечність здійснення бодай частини нашого університету, постала як вислів повоєнного ідеалізму і старань над піднесенням рівня нашої богословської науки. Серед біди і нужди та повоєнного лихоліття думав дехто, що це марнотратна виставність, але днесь кожний пересвідчився, що коли раз не позволимо собі на такий люксус, будемо все мати тисячі неуків, а це далеко більша виставність і марнотратність. Академія має перетворити народній організм і в цей спосіб сторицею зверне всі жертви й видатки, яких вимагає її удержання».
Ось слова, сказані 50 літ тому. Ви свідки тих днів, трудів Ваших духовних Отців і Вас самих. 15 літ існування Академії дало доказ наших здібнощів, нашої духовної сили і нашої вартости на Сході. Коли б не жорстока війна і нова окупація, наша Богословська Академія була б сьогодні одним з найважливіших центрів богословського знання сходу.
Та Бог хотів повести наші дороги іншими напрямами, у своїм Провидінню схотів Він в інший спосіб поставити віч-на-віч схід із заходом і в тім дивнім пляні не залишив нашої Академії в непам’яті. її зерно переніс на чужину і то до центру християнства, де вона досягла своєї первісної мрії — стати університетом. Це завершення того великого діла і задуму, що його почав Слуга Божий Митрополит Андрей.
Дякую Вам, що з’їхались з усіх усюдів, щоб згадати свою Альма Матер, щоб відмітити цю важну історичну дату в історії нашої Церкви, і щоб з цим ювілеєм пригадати, що помимо неволі, помимо катакомбів та інших затій різких темних сил — наша Львівська Греко-католицька Богословська Академія живе новим життям і творчістю і дай Боже, повернутись їм, у формі Українського Католицького Університету, на звільнену рідну землю і там стати, як казав я теж тому 50 літ, — «честю для Католицької Церкви на Україні, а Геній українського народу принесе свою жертву ума Господеві».
