Слава святій, єдиносущній, животворящій і нероздільній Тройці, Отцю і Сину і Святому Духові, що ми дочекалися цієї щасливої історичної хвилі перенесення тлінних останків святої пам’яти Патріярха Йосифа Кардинала Сліпого з Риму до Львова.
Повертається правда і справедливість, направляємо кривду безбожної комуністичної системи і лихоліття минулого та клонимо наші голови перед одним із найбільших синів українського народу.
В цих найближчих днях ми сповнимо волю Великого покійника, яку він висловив у своєму Заповіті словами: «Поховайте мене в нашому патріяршому соборі Святої Софії у Римі, а як воплотиться наше видіння і востане на волі наша Свята Церква і наш український нарід, занесіть мою домовину, в якій спочину, на рідну Українську Землю і покладіть її у храмі святого Юра у Львові, біля гробниці Слуги Божого Андрея».
Мало хто з нас міг подумати ще вісім років тому, коли навіки замкнув свої очі покійний Патріярх, що в цьому ювілейному році століття з дня його народин, ми сьогодні сповнимо його волю. Але Божа всемогучість сильніша за будь-які людські міркування, і Всевишній Господь дає нам наявний доказ цієї своєї сили. Перед півтора роками повернувся Глава Греко-католицької Церкви до свого престолу у Львові, а сьогодні переносимо прах його попередника на належне місце його вічного спочинку…
Це для нас наука, що добро завжди перемагає над злом, і правда, справедливість та любов пануватиме серед нашого народу.
Сьогодні ми будемо нести домовину з тілом Патріярха Йосифа по всьому Львову так, як носили тіло покійного Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького під час його похоронів у листопаді 1944 року. Ми будемо зупинятися на тих місцях, де найбільше проявив себе у своїй діяльності й праці Патріярх Йосиф. Не втішався довго Львів своїм улюбленим архипастирем за життя, нехай побачить його хоч на коротко по його смерті…
Подякувавши Богу, ми висловлюємо щиру подяку виконавцеві волі покійного Патріярха — о. ректорові Іванові Хомі, церковним достойникам, державній владі України, головно міністру оборони, членам екіпажу літака повітряних сил України, представникові президента по Львівській області, обласній і міській владі Львова, Діловому Комітетові для гідного звеличення цього торжества, співв’язням, членам родини — всім Вам висловлюємо велике Спасибі!
Колись старозавітній праведний Йосиф, якого брати продали в Єгипет, на своїй смертній постелі сказав: «Я вмираю, але Бог напевно навідається до вас і виведе вас із цього краю в край, що про нього клявся Авраамові, Ісаакові та Яковові… Як Бог навідається до вас, ви заберете звідси мої кості» (Бт. 50, 24-25). А по довголітній єгипетській неволі ізраїльський народ дійшов до обіцяної землі, то «кості ж Йосифа принесли з Єгипту» (Іс. Нав. 24, 32).
Так і ми приносимо на рідну землю нашого новозавітнього праведного Йосифа.
Нехай пізнає і почитає його Львів і вся Україна. Нехай іде його слідами наш народ. Нехай пам’ять його зберігається з роду в рід. Амінь.
