Ваше Високопреосвященство, Преосвященний Владико!
Великою честю і щастям є для нас вітати Вас у цих мурах українського Католицького Університету св. Климента в Римі — спадкоємця і переємника великих завдань львівської Богословської Академії. Ваші відвідини в цій хвилині враз із Вашою хіротонією, що відбулась тут в храмі Св. Софії, лучить Вас великою символікою із цією інституцією. Божественна благодать зійшла на Вас через руки Блаженнішого Патріярха Йосифа — основника цього університету і ректора Богословської Академії у Львові, а Він — безпосередній наслідник митрополита Андрея, який передав Блаженнішому всю нашу духовну рідну спадщину разом із Богословською Академією, якої Слуга Божий був основником. Всі ці слова разом із ідеями і тими святими справами так сплітаються, що годі не добачити в них дивної єдности і нерозривности. В них увійшли Ви, Високопреосвященний Митрополите і Преосвященний Владико, як ті, що цю спадщину Києво-галицької митрополії у своїй філядельфійській митрополії і своїй чікагівській єпархії в тісній і нерозривній злуці з Церквою в Україні будете берегти, продовжувати і розвивати та передавати її новим поколінням, які з певністю одного Божого дня могтимуть повернутись на вільну землю своїх прадідів.
Вітаємо Вас у цій святій обителі. Ви, Високопреосвященний Митрополите, вже були з нею пов’язані перед своєю хіротонією, бо активно допомагали в одній із філій цього університету у Філядельфії. Ви, Преосвященний Владико, своїм теплим словом завжди повним щирого Христового духа, давали стільки підтримки тим, що з нами співпрацювали, і Блаженніший Патріярх завжди бачив у Вашій особі приятеля. Ми певні того, що всі святі чинники, що зв’язали Вас тепер із цією обителлю, дадуть у висліді спільну і благословенну співпрацю для великої Христової справи, для добра нашої Церкви, Вашої філядельфійської митрополії і Вашої чікаґівської єпархії.
Одне із завдань цього університету і його філій — дати нашій Церкві добрих, жертвенних, святих і рідного духа священиків. Найбільшою журбою зараз на початку Вашого архиєрейського служіння буде журба про великий брак священиків у Ваших єпархіях. Жниво велике, дуже велике, а робітників мало. Спільна наша праця і молитва за Божим благословенням повинні помогти не одній душі почути Христове слово: «Йди за мною».
В своїй промові на відкритті Богословської Академії у Львові в 1929 р. Блаженніший Йосиф сказав: «Духовенство для народу є джерелом щастя. Воно стоїть в осередку Церкви… Що Церква здобула і зробила, все це осягнула вона через духовенство. Щоб священик сповнив своє завдання як слід, мусить належно підготовитись до вимог часу». Ці слова Основника цього університету далі важні, і ми їх тут здійснюємо.
Дякуємо Вам, Дорогі наші Владики, за те, що Ви нас відвідали. Ці відвідини лучать Вас в одне з нами, вони є знаком Вашої приязні, вони є запорукою нашої співпраці для добра нашої Церкви і народу, вони є запевненням Вашої повної підтримки для змагань нашого Патріярха і всіх його починів, які Ви тут, в Римі, разом із труднощами могли побачити, ці відвідини і є основою для того, щоб у цій щасливій для нас хвилині просити Вашого архиєрейського благословення.
На многії літа Високопреосвященному Митрополитові Степанові!
На многії літа Преосвященному Владиці Іннокентієві!
