Презентація книги «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми», виданої за підтримки та участі Львівської бізнес-школи УКУ-«LvBS», стала справжнім інтелектуальним святом і променем світла у чергову добу всезагальної зневіри.
Почну з того, що пастирську спадщину Митрополита Андрея видали в 2007 – 2013 роках, але нагальною залишалася потреба аналізу бодай частини із сотень послань етнарха українського народу. Працю, присвячену цьому завданню, представив 10 квітня в Центрі Шептицького у Львові її автор, відомий правозахисник, колишній дисидент, проректор УКУ, а також член редакційної ради «Патріярхату» Мирослав Маринович.
Книга «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми» побачила світ у «Видавництві Старого Лева». Її обсяг – 248 сторінок. Видання присвячене дослідженню інтелектуальної спадщини Митрополита Андрея з огляду на чотири аспекти: 1) богословське підґрунтя; 2) сфера економічних відносин; 3) національна сфера; 4) міжрелігійні та міжконфесійні відносини. У передмові американський економіст українського походження, член Дорадчої ради «LvBS» Андріан Сливоцький зазначає: «Вивчати Шептицького – непросте заняття. У наші дні так мало людей його моральної постави» (с. 14).
Уже на початку презентації автор акцентував на суттєвому виклику: за потреби повернути спадок Митрополита Шептицького для сучасного прочитання. Адже цей глава УГКЦ, на переконання Мирослава Мариновича, «і далі вміє бути нашим сучасником».
Презентація зібрала бізнесменів, викладачів, студентів, журналістів і багатьох інших людей, зацікавлених спадщиною великого Митрополита та її значенням для наших днів. Зокрема, мовиться про методологічний принцип, який отримав назву «позитивна сума», або ж «win-win»:
«Гра з позитивною сумою – це коли від співпраці виграють усі, коли немає переможців і переможених. […] в цьому випадку йдеться про додану вартість. […] Це вигідніше, ніж витрачати енергію на взаємопоборювання», – читаємо в книзі (с. 20).
На противагу цьому принципу існує принцип «нульової суми» – «win-lose – або-або», який сьогодні Росія, воюючи проти України, нав’язує цілому світу.
Мирослав Маринович у своєму виступі вказав на богословське підґрунтя принципу «win-win», зроблене Митрополитом Андреєм, який, до слова, ще не знав про існування цього терміна. Але ж відомо, що цей єрарх «не лише був на вістрі своєї епохи, а й багато в чому випереджав її» (с. 27). Сучасники Митрополита Шептицького часто не хотіли чути або й не чули його, а він буквально волав до них, апелював іти ненасильницьким шляхом.
Хронологічно вперше принцип «позитивної суми», що породжує «додану вартість», був виписаний Митрополитом Андреєм у посланні «Християнська родина». Зроблене це було принагідно до феномену спільної молитви, а згодом повторене в багатьох посланнях, зазначає автор книги. З першого тому послань Митрополита Андрея Мирослав Маринович обрав цитати, які підтверджують розуміння главою УГКЦ та використання ним принципу «win-win»:
«Спільна молитва, мої милі браття, має більшу силу, ніж молитва кожного зокрема. […] Ісус Христос і сам ніби приступає до такої спільної молитви та додає їй сили… А ще більше є Він поміж тими, що спільними силами працюють для добра ближнього» (Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали 1899 – 1944, т. 1. Львів 2007).
Від спільної узгодженої дії для добра ближнього утворюється «додана вартість», а джерелом її є Христос, Його благодать. Такого висновку дійшов Мирослав Маринович, представляючи власний аналіз послань Митрополита. Із виступу автора видання виокремлю ще один момент, який він порушив у книзі. Це бачення Андреєм Шептицьким шляхів втілення принципу «доданої вартості» у сфері економічних відносин, у міжрелігійній та міжконфесійній сферах, а також у контексті суспільних та релігійних викликів для України, Європи, цілого світу.
Великий Митрополит вбачав у Законі Божому основу економічного добробуту та суспільного ладу. Сам активно через парафіяльних священиків впроваджував у життя свої економічні проекти. Зокрема, Мирослав Маринович згадав про функціонування перед Другою світовою війною 1500 кооперативів у Галичині. Частину виступу доповідач присвятив питанню того, чому Митрополит Андрей говорив про потребу прощати свого ворога. Впродовж усього свого служіння він обстоював принцип християнської любові, що обіймає всіх людей, не розділяючи їх на переможців і переможених. За зізнанням автора, йому теж нелегко сьогодні прощати кривдників України, але водночас на сторінках своєї книги він зауважує: «…з війною все ясно: там діє принцип «нульової суми». Щоб домогтися миру, треба змінити свідомість людей, тобто вивести їх із пастки «нульової суми» і схилити до думання за логікою «позитивної суми» (с. 195).
Після представлення автором основних тез своєї книги відбулася цікава дискусія на суспільну та релігійну тематику. Її модератором стала Мар’яна Савка – головна редакторка та співзасновниця «Видавництва Старого Лева». Обговорення стосувалося того, як принцип «позитивної суми» можна використати в суспільному вимірі. Адже не так просто жити у світі, де одна з найбільших держав упродовж всієї історії використовує винятково «нульову суму». Тут очевидно мовиться про Росію… Одним із ключових питань дискусії став взаємозв’язок цінностей сучасної людини з її вибором – як політичним, так і релігійним. Дискутанти, а серед них директор Центру Шептицького УКУ доктор Олег Яськів, були одностайні в тому, що навіть із великим багажем знань, здобутих через різні канали й освітні програми, випускник університету без моральних засад не стане цілісним громадянином.
Було заторкнуте й питання моралі у бізнесі, зокрема, зроблений наголос на тому, що в українському суспільстві, в його економічній сфері, між конкурентами точиться жорстка боротьба. Там бракує любові до ближнього, до якої постійно закликав Митрополит Шептицький.
Окрім того, декан-засновниця «LvBS», проректор УКУ Софія Опацька звернула увагу присутніх на діяльність Митрополита Андрея як бізнесмена. Стратегічно він мислив на багато років наперед, мав здатність до ризику, що теперішнім підприємцям України, на думку Софії Опацької, не так легко робити.
Очевидно, нова книга Мирослава Мариновича буде цікавою як гуманітаріям, так і економістам. Видання приваблює, поміж іншого, обізнаністю автора з багатьма теоріями про державу та суспільство, релігію та політику тощо. Стиль праці – фаховий, але водночас легкий для читання і сприйняття ідей нашого великого Митрополита, які не втратили актуальності у ХХІ столітті.
д-р Ігор Скленар, доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка
