Кожного року у місяці липні велично споминаємо наших основоположників християнства на Русі-Україні. Правда, в липні також святочно обходимо день верховних апостолів Петра й Павла. Це ці два апостоли, а зокрема Павло, що надав Христовій Церкві міцне ідеологічне, базоване на Христовому вченню підложжя. Також в цьому місяці відзначаємо день різдва Івана Хрестителя, що в нашому народі цей день пов’язали також з Іваном купалом, який має традиційно-фолкльорне, не обов’язково християнське пов’язання. Все ж таки в місяці липні для нас найбільш промовляє празник святих Володимира і Ольг. 3 згадкою про них перед нашими очима стоїть вічна й не проминальна історична картина Хрещення Русі-України, тисячуріччя якого будемо за десять років відзначати. Це Надзвичайна дата в житті нашого народу.
Для цього ми нарочно на титульній сторінці помістили образ Хрещення України, щоби в якійсь мірі зактуалізувати та до неї гідно, велично й достойно приготовитись, а заразом, щоби спонукати читачів і в загальному українську громадськість, до застанови над цією датою і пов’язані з нею проблемами. Тут ідеться про належне відзначення, щоби з приводу цієї небуденної хвилини залишити тривкі пам’ятки, які дальше визначатимуть майбутнє нашої Церкви в Україні і поза. Отже не ідеться про улаштування більш, чи менш імпозантної академії, чи концерту, це само собою, але з приводу цього підготовити монументальні твори з різних ділянок культури спертих на джерелах. До речі, слід підкреслити, що під тим оглядом у нас церковна література надзвичайно вбога. Треба незабувати, що надбання християнства на Русі-Україні нам забрала і привласнила собі всі здобутки Москва. Ми до цієї ділянки майже не заглядали і вона лежить у нас облогом не торкненою. Існує конечна потреба цей обліг зорати.
Тут і там говориться про написання «Білої книги» в якій би були занотовані факти про змагання мирянського руху в справі створення патріярхату Помісної УКЦеркви. Про це серьйозно говориться на форумі мирянського руху на терені Великої Британії. На тему «Білої книги» появився коментар в українському тижневику «Церква і Життя», що появляється в Австралії, за 25 червня 1978 р. Без найменшого сумніву ідея сама по собі варта уваги і її треба мати на увазі. Коли подумати про виповнення її конкретним змістом то це вже не така проста справа. Для цього треба запрягти кваліфікованих людей, які це солідно опрацювали б. Такої справи не можна розв’язувати кустарними засобами і крім цього кожний терен не може собі видавати білої книги. Тут потрібно координації і спільного планування. В даному випадку треба вилонити відповідне організаційне тіло, яке займалосьби виключно цією справою. Найкраще цим могло б зайнятись Українське Патріярхальне Світове Об’єднання (УПСО) за єдність Церкви й Народу. Очевидно до цього можна покликати людей не обов’язково тих, що займаються патріярхальними справами. Організаційна група мусіла б увійти в контакт з нашими науковими установами, а в першу чергу з Українським Гарвардом, який повинен би виявити найбільше ініціятиви, уваги й праці в цьому напрямі.
Беручись до підготовки для відзначення 1000 річчя Хрещення Русі-України ми не можемо забувати наших братів православних. Треба змагати до цього, щоби ми були разом. Про те треба заздалегідь говорити і творити відповідну підготовку.
Питання 1000 річчя Хрещення Русі-України було підкреслене у збірному Різдвяному Посланні. Там було наголошено, що ця історична дата повинна бути спільно відсвяткована. До речі в Посланні говорилось про конкретний зміст відзначення питань буде широкий відгук, але чомусь все пройшло мовчанкою. Власне там було підкреслено, що таке святкування повинно бути спільним себто українців католиків з українцями православними бо тільки таке буде варте уваги й Богу угодне.
Дехто може бути в цьому відношені скептичним, що мовляв православні з католиками не будуть спільно святкувати, але без сумніву воно може бути здійснене. Пригадаймо, — римо-католицька й православна церкви довгі століття були роз’єднанні і прожили в клятві і здавалось, що так останеться на довге майбутнє, але життя, а в тому Боже Провидіння зробило так, що взаїмно зняли клятву і обидва архиєреї Папа Павло VI і Патріярх Атенаґорас спільно обнялись у дусі, щоб в майбутньому всі були одно. В нашому випадку немає таких барієр, які б перешкаджали, щоби католики стали разом з православними. Пригадаймо щирі зустрічі Блаженнішого Йосифа з православними Владиками в Канаді і тут в США. Якщо буде добра воля то все можна буде осягнути. Думаймо і конкретно приступаймо до праці у підготовці до світлого відзначення 1000 річчя християнства на Русі-Україні. Думаймо і діймо вже.
У пляні святкувань можна вже робити здійснення видання «Білої книги», щоби таким чином залишити зафіксованим документи часу. У відзначенні 1000 річчя Хрещення України є місце на твори літературного, музичного, образотворчо-мистецького і суспільно політичного значення. Наші кооперативно-фінансові установи й бізнесові інституції могли б заздалегідь, на повище названі видання, призначати відповідні суми грошей. Якщо взятись за це діло вже тепер то можна мати певність, що святкування і відзначення цієї української історичної події пройдуть гідно й величаво та залишать по собі помітний слід, який визначуватиме дальше майбутнє християнської України.
