Владики Української Католицької Церкви були на авдієнції в Папи Павла VI, якому Блаженніший Патріярх представив поважні труднощі,Української Церкви і перешкоди, які вона зустрічає на шляху свого самоуправного життя. Святішому Отцеві представлено стан ПУКЦ в долучених документах. Згідно зі своїм рішенням єпископат ПУКЦеркви звернувся до Папи VI з проханням визнати Патріярхат Помісної Української Католицької Церкви, вживання титулу «патріярх» в Літургії, Синоди українських Владик, хіротонію жонатих до священства і проголосити Звернення до наших переслідуваних братів в Україні.
Звертаючись від імені Владик УКЦеркви до папи Павла VI, патріярх ПУКЦ. Йосиф І зупинився на постановах Ватиканського Собору, що закликають зберігати християнські традиції та дорогоцінну спадщину, а там, де вони призабулись, чи затратилися, — відновити їх. Це зокрема відноситься до українського християнства, що незабаром святкуватиме 1,000-літній ювілей.
Вказуючи на історію і єдність Київської Митрополії з Апостольським Престолом, Патріярх Йосиф підкреслив, що ця Митрополія є Помісною Церквою і цю помісність ґарантували також акти Флорентійського Собору. Права нашої Церкви, як Помісної Церкви у Вселенській Церкві, гарантував нам і Берестейський Собор.
У своєму зверненні до папи Павла VI, наші Владики наголосили зокрема, що в останньому часі, в наслідок нереспектування постанов Ватиканського Собору, заіснували сумніви щодо справедливости і любови, сторожем яких була І є обов’язана бути Христова Церква. Владики з болем ствердили, що на території Київсько-Галицької Митрополії присуджено нашу Церкву на смерть, а в різних країнах поселення українських вірних, їхню віру підважується, а традицію і спадщину присуджується на повільний заник. «Бажаючи рятувати нашу Церкву, у цих страшних часах переслідувань в Україні, обороняючи наше стадо і нашу Церкву у вільному світі, прохаємо Вас, Ваша Святосте, дозволити нам користуватися устроєвими правами, заґарантованими Вашими Попередниками, згідно з канонами Східньої Церкви і згідно з Синодами Владик Української Католицької Церкви.»
У відповідь на це звернення наших Владик, Папа Павло VI відповів, подібно як у минулому, що під цю пору не може визнати Патріярхату Української Католицької Церкви, бо «обставини незалежні від Апостольської Столиці» перешкодили йому схвалити вимаганий Патріярхат.
«Незалежні обставини» — Католицька Пресова Служба Інтерпретує як «політичну ситуацію в Україні» (Політика Москви і Ватикану — Ред.). Папа теж сказав, що в сучасній ситуації не бачить можливости дозволити на вживання патріяршого титулу в нашій Церкві. Це рішення Святіший Отець прийняв в найбільшому інтересі Української Католицької Церкви», (читай: «Як платний чек Москві за її вплив на італійську комуністичну партію в користь Ватикану — Редактор).
Під час авдієнції папа передав Патріярхові Йосифові цінні музейні експонати і манускрипти для Українського Музею в Римі, а Владикам пропам’ятні медальйони.
Повідомлення Ассошієйтед Пресс з 14 грудня 1976 р. про становище Папи
Папа Павло VI сьогодні знову потвердив своє становище проти створення Українського Католицького Патріярхату, до чого змагають Кардинал Йосиф Сліпий та деякі з Єпископів. Згідно з твердженням ватиканських спостерігачів, Апостольська Столиця вважає, що найменування Кардинала Сліпого патріярхом послабило б позицію Ватикану над українськими католиками. Патріярх є Єпископом, що в церковній ієрархії має після Папи найвищу ранґу. Папа знову потвердив опозицію щодо патріяршого титулу для 84-літнього Кардинала під час авдієнції зі Сліпим та шести іншими українськими єпископами. Він сказав їм «Маймо на увазі продовжувані неспокої деяких українських громад та їх парохів. Ми бажаємо згадати про очікування патріяршого титулу, що його в теперішніх обставинах Римський Престіл не вважає за можливе признати».
Справа Українського Патріярхату вийшла на яву в 1971-му році під час Українського Синоду, який відбувся в Римі всупереч Ватиканові. На тому Синоді Кардинал Сліпий і 19 єпископів прирекли продовжувати їхню боротьбу за Український Патріярхат. Ще перед тим Синодом — згідно з інформаціями — Кардинал Сліпий вже від років намагався здобути титул і владу патріярха для проводу над шести мільйонами українців католиків у Совєтській Україні та 1.8 мільйона на Заході. Папа сказав українським Владикам, що становище проти створення такого патріярхату «інтерпретується в деяких колах як брак зрозуміння Апостольської Столиці»
Разом з Блаженнішим Патріярхом Йосифом на авдієнції в Папи Павла були митр. Максим Германюк з Вінніпеґу, Єпископ Ніль Саварин з Едмонтону, Єпископ Ізидор Борецький з Торонта. Єпископ Іван Прашко з Австралії, Єпископ Ярослав Ґабро з Чікаґо, Єпископ Василь Лостен з Філядельфії.
Папа відчитав напочатку свою заяву французькою мовою. Під час розмови з нашими Владиками, разом і з кожним зокрема, постійно зазначував, що «в теперішньому часі» він не може піти назустріч побажанням Владик і вірних щодо формального визнання Патріярхату. Ця авдієнція тривала понад сорок хвилин.
З приводу історичного відзначення 60-ліття священства Патріярха Йосифа
З нагоди Торжества-ювілею УПСО видало пропам’ятний значок на почтовій коверті. На тлі чорних хрестів є подоба Патріярха в червоній барві, символізуючи хрести-терпіння і пролиту кров Божого люду України в обороні науки Христа, з-поміж яких Отець Йосиф увійде в історію як вірний апостол Христа і вірний син свого народу. Коверту оформив Роман Завадович мол., а виданням зайнявся д-р Роман Смик.
Це Торжество, 60-ліття священства Патріярха Йосифа, було не лише свідоцтвом вдячности і похвали українського Божого люду для свого Великого Провідника. Воно є свідоцтвом перемоги правди над брехнею, чесноти над фарисейством, вірности над Юдиною зрадою за срібняки. З Англії дальше розходяться пасквілі, які надаремно намагаються знищити авторитет Патріярха ПУКЦеркви, та добре ім’я тих, хто вірний Патріярхові. Це Торжество заперечує всю клевету і показує, що Божий люд бачить у своєму Патріярхові уосіблення доброго пастиря і провідника, сповненого Христовою любов’ю до українського народу, ПУКЦеркви і до Соборної Вселенської Христової Апостольської Церкви.
На марґінесі цих врочистостей присутні представники священства і мирян відбули свої наради. Підсумували на них нинішню ситуацію, порушили труднощі в єпархіях, де виник загальний (як у Англії) чи місцевий (в ЗСА) конфлікт між мирянами й ієрархом. Нарада мирян дала оцінку загальній ситуації (нова пресія Конґреґації) та спеціяльним питанням у своєму «Становищі», що було передано Владикам, учасникам синодальних нарад. Про участь мирян та священиків і їх наради містимо окремий комунікат.
Ці римські торжества й наради Владик, священиків і мирян є дальшими зусиллями боронити свої права в обличчі різних заборон та пресій. Учасники, що заступали погляди більшости членів. Помісної Української Католицької Церкви, на поселеннях, боронили права Української Церкви яка з різних причин бажає прикоротити центральне управління Римської Церкви задля впливу політичних чинників, для яких Українська Католицька Церква очолена Патріярхом є найбільшою перешкодою.
Єпископи Помісної Української Церкви , з Блаженнішим Патріярхом Йосифом відбули в Римі синодальні наради і 13-го грудня мали авдієнцію з Папою Павлом VI. Під час авдієнції була поставлена справа визнання Папою «де юре» визнаного вже великою більшістю вірних і духовенства «де факто» Патріярхату ПУКЦеркви.
Папа висловився «з жалем», що він не може признати цього патріярхату «в теперішній час».
В Англії
Отці «леґалісти» повели офензиву трьома шляхами. Викликом поліції (Лондон, Нотінґгам, Брадфорд), приватним натиском на людей при допомозі особистих листів, відвідин, чи навіть при інших нагодах, та спробами відмов душпастирських послуг тим, що заявили себе «За Патріярхат». Й врешті дальшим ширенням фалшивих вісток, пасквілів тощо, звичайно руками вірних собі людей.
