За участю глави Української Греко-католицької церкви Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського 25 листопада 1993 року у Львові розпочалися мирянські заходи, пов’язані з широким відзначенням 400-ліття Берестейської Унії. Ініціятива належить Клюбу української греко-католицької інтелігенції, члени якого згромадили навколо себе християнських інтелектуалістів з різних держав, запропонувавши їм разом вшанувати пам’ять святого Йосафата Кунцевича. З нагорди 370-ої річниці його мученицької смерти в ораторії (колишньому Домініканському костелі, котрий тепер у спільному користуванні Музею історії релігії та Клюбу) відбулася міжнародня наукова конференція. Її відкрив директор Музею історії релігії Володимир Гаюк. Голова Клюбу української греко-католицької інтелігенції Іван Гречко тепло подякував за участь в конференції Мирославу-Івану Кардиналу Любачівському, представникам римо-католицького і православного духовенства, монаших чинів і згромаджень, мирянських організацій, що стало виявом екуменічного підходу до діяній святого Йосафата. Кандидат філософських наук Іван Паславський відчитав доповідь «Україна, яку застав св. Йосафат», а доктор філософських наук професор Олег Гринів у своєму виступі торкнувся подвижництва священномученика Йосафата в оцінці Патріярха Йосифа. Отець маґістер Теодозій Янків з Василіянського манастиря у Крехові розглянув питання монашества на Україні в період подвижницького життя святого Йосафата. Отець доктор Іван Мончанз Монтреалю запропонував свій підхід до висвітлення священномученика Йосафата, як жертви змагань за Київський патріярхат.
Актуальними для теперішнього часу залишаються підхід і форми до пізнання святого Йосафата, апробовані в 1923-24 роках під час відзначення 300-ої річниці мученицької смерти архиєпископа Полоцького, про що оповіла науковий співробітник Музею історії релігії Олександра Киричук. А Олена Канчалаба зробила інформацію про літературу про св. Йосафата, яка зберігається у фондах наукової бібліотеки імени В. Стефаника Академії Наук України у Львові.
Присутні підтримали слушні пропозиції, висунуті під час виступів доповідачів і в ході обговорення доповідей та дискусій. Зокрема голова Клюбу української греко-католицької інтелігенції Іван Гречко запропонував звернутися до Вселенського Архиєрея з проханням про видання у 1996 році спеціяльної енцикліки, присвяченої 400-річчю Берестейської Унії. До 1000-ліття Хрещення Руси-України енцикліки з невідомих причин не було. Нижче підписаний запропонував створити у Львові Фундацію імени святого Йосафата, яка б сприяла реалізації наступних важливих справ: виданню доповідей і матеріялів даної наукової конференції, а також випуску іншої друкованої продукції, пов’язаної з мирянськими заходами; популяризації імени святого Йосафата засобами мистецтва (малярство, музика, література, різьба); організації місій і урочистостей у Володимиру-Волинському, Полоцьку, Вільні та інших місцях подвижницького життя св. Йосафата.
26 листопада в одному із залів Музею історії релігії відбулася хвилююча церемонія відкриття виставки «Йосафат Кунцевич — перший греко-католицький святий». Ця подія зібрала велике число гостей, в тому числі з-за океану, Польщі, Румунії, Росії, Сербії, Хорватії, а також представників мас-медія. Адже вперше в Україні стало можливим дізнатися так багато цікавого про святого Вселенської Церкви Йосафата Кунцевича.
Організаторам виставки вдалося зібрати унікальні документи і матеріяли його епохи, передусім представити для огляду пергаміновий оригінал грамоти про Берестейську Унію. Впродовж багатьох десятиліть, а то й століть недоступними для загалу були листи, окремі видання, котрі люб’язно надали для виставки Центральний державний історичний архів України у Львові та наукова бібліотека імени В. Стефаника АН України. Цікаві книги також і з львівської бібліотеки літератури діяспори. Відвідувачі мають змогу побачити оригінальні ікони св. Йосафата з фондів Музею історії релігії, а також з львівського римо-католицького костелу св. Антонія. В експозицію органічно вписалися твори сучасних львівських мистців — скульптора Володимира Ропецького та майстра-художника Ігоря Копчика.
Виставка стала місцем продовження тем і питань, які обговорювалися попередньо на конференції. Після короткого вступного слова директора музею Володимира Гаюка отець доктор Ігор Мончак (Канада) та голова «Львівської Бесіди» відомий український поет Ростислав Братунь, виходячи з дещо різних позицій, наголосили на тому, що мученицька смерть Полоцького архиєпископа кличе до єдиної Української Церкви і єдиного Київського Патріярхату і застерігає, щоб ми всі були пильними і стереглися братовбивства, до якого підбурюють чужинці. По-російськи промовляв питомець греко-католицької семінарії в Рудно Ігор Пашменов, котрий приїхав сюди здобувати духовну освіту з Санкт-Петербургу, бо бачить шлях кращих свідомих верств російської інтелігенції в їх єдності у Вселенській Церкві разом з українськими братами греко-католиками. Таня Мацевко з Сербії розповіла, як живе українська греко-католицька громада в її рідному містечку Кула, що у Воєводині. А від семінариста Василя Поповича присутні дізналися про життя наших братів і сестер на Мараморощині та Південній Буковині в Румунії. До речі, на виставці представлені світлини і книги, які знайомлять з храмами св. Йосафата в Рочестері, Едмонтоні, Кулі та в інших українських поселеннях. «Я дуже схвильований можливістю брати участь у заходах, присвячених святому Йосафату», — сказав присутній у музеї Степан Дікановіч, католик латинського обряду з Хорватії. «Хоч я вперше в Україні, але з українцями та русинами давно знайомий, ми поважаємо обряд кожного з наших народів». А Славко Бурда, секретар Союзу русинів і українців у Хорватії, сподівається, що подібні мирянські заходи знайдуть своє продовження також у Загребі та інших місцях, де живуть греко-католики Хорватії.
В заключній частині заходів — концерті взяв участь ісповідник віри митрополит Володимир Стернюк. Цього вечора під склепінням ораторії велично звучали хорові та музичні твори у виконанні львівського камерного хору та оркестри під орудою В. Яциняка, відомих львівських солістів. Останнім трепетним акордом стало виконання акафисту на честь святого Йосафата. Ця честь припала новикам Крехівського манастиря, ЧСВВ, і отцеві Григорію Планчаку з Кулі (Сербія), де знаходиться українська церква св. Йосафата.
Подякою голови Клюбу всім присутнім, виконавцям програми вечора, а особливо владиці Володимиру дводенні урочистості, присвячені 370-ій річниці мученицької смерти св. Йосафата, закінчилися.
