І знову, як рік тому, 7 вересня 1985 р. з собору Св. Софії у Римі, у день відходу з туземної, нелегкої, мандрівки у Божу Вічність світлої пам’яти Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси-України. Отця Йосифа й Кардинала Сліпого, виривались поминально-благальні молитви і неслись до небесних висот, до Творця вселенної, за спокій його душі. День сьомого вересня був і залишиться днем молитви за Патріярха Йосифа. На цей день молитви — у Поминальні дні, до Вічного Міста — Риму, де після довгого і багатотрудивого та Богу угодного життя спочив неустрашимий і незламний воїн за Христову Церкву й український нарід — Патріярх Йосиф, прибули його вірні послідовники-миряни, священики і владики з різних країн Европи і континентів вільного світу. Вони прибули, щоб ще і ще раз біля домовини Патріярха Йосифа скласти своє приречення, бути вірними його послідовниками та здійснювати його унікально-неповторне «Завіщання…» на славу Господа Бога, воскресіння Христової нашої Церкви в Україні добро українського народу та за єдність Церкви й українського народу.
В цей день, день 7 вересня 1985 р. неслись благально-поминальні молитви з усіх українських церков нашої діяспори і там, у небесних висотах, єднались в нерозривну цілість і хвилями пливли на широкі простори України та далеко-далеко на заслання до більшовицьких таборів смерти, де колись Патріярх Йосиф ділив долю з більшовицькими каторжниками. Так духово — у молитві єднався український народ по цей і по той бік Залізної завіси. Єднався з усіма своїми незламними українськими каторжниками, з незламними борцями за нашу Українську Церкву: Йосифом Терелею, о. Григорієм Будзінським, Василем Кобрином, Вячеславом Чорноволом, Данилом Шумуком, Миколою Руденком, Левком Лук’яненком, і їм же число безконечне.
Собор Св. Софії в Римі був виповнений мирянами, сестрами-монахинями і монахами. Біля престолу поруч із Блаженнішим Патріярхом Мирославом-Іваном стали до соборної архиєрейської св. Літургії Владика Іван Прашко з Австралії, Владика Платон Корниляк з Німеччини, отці архимандрити: д-р Іван Хома і проф. Іван Гриньох, отці митрати: Маріян Бутринський, Іван Кіт, Василь Турковид і понад 30 священиків. Під час св. Літургії співав хор «Прометей» при парафії свв. Володимира й Ольги у Чікаґо під дириґентурою Романа Андрушкова. Вдумливу проповідь, присвячену світлої пам’яти Патріярхові Йосифові, сказав його наступник, Блаженніший Патріярх Мирослав-Іван. Під час Служби Божої дияконував о. дияк. Микола Орищук, а керівником церемонії був патріярший канцлер о. д-р Іван Дацко.
Безпосередньо після поминальної Служби Божої відбулась процесія із собору Св. Софії до крипту Св. Софії, де біля домовини спочилого Патріярха Йосифа відправлено Панахиду. Поминальні обряди у крипті довершили Патріярх Мирослав-Іван у вищенаведеному складі владик і священиків. Співав хор «Прометей». І знову пронеслись сумно-болючі звуки — «Вічная пам’ять», які викликали в учасників сльози на очах.
Форум мирян
У цю ж суботу, 7 вересня у пообідніх годинах, з нагоди поминальних днів, у Домус Пачіс у Римі був виголошений цикл доповідей під загальною назвою «Форум мирян», організатором якого був з рамени Українського Патріярхального Світового Об’єднання (УПСО) і рівночасно ним керував д-р Василь Маркусь. Він відкрив імпрезу і привітав учасників форуму. Окремо привітав Владику Івана Прашка, як духовного опікуна зорганізованого мирянського руху, колишнього голову УПСО проф. Петра Зеленого і колишнього голову правління та голову проводу ОУН Ярослава Стецька. Владика Іван висловив кілька теплих слів привітань та кілька думок про завдання та ролю мирян у Церкві.
Доповідь неприсутнього, з причин важкої недуги, голови УПСО д-ра Богдана Лончини, на тему: «Завіщання Патріярха Йосифа» прочитав д-р Леонід Рудницький. Б. Лончина подав широку й глибоко продуману аналізу «Завіщання…». Д-р Кирило Митрович з Франції говорив на тему: «Миряни після Ватиканського Собору II». Доповідач висунув низку цікавих й актуальних питань. Підкреслив важливе значення Вселенського Собору Ватиканського II у розвитку вселенської Христової Церкви, на якому також була визначена роля мирян у Церкві. Проблеми, які висунули миряни, є дуже важливі, а іноді навіть революційні. Доповідь К. Митровича була дбайливо опрацьована та глибоко продумана.
Проф. Володимир Кальваровський (Німеччина) говорив на тему: «Миряни в поглядах Слуги Божого Андрея і Патріярха Йосифа». Доповідач подав загальну сильветку митрополита Андрея, аналізуючи його богословську творчість. Наводив фрагменти з його послань до проблем нашої Церкви. Окремо вказав на непроминальне значення Патріярха Йосифа для нашої Церкви й українського народу. В доповіді були вдало підкреслені особливі прикмети обидвох церковних велетнів. На жаль, трохи замало була наголошена роля чи становище мирянина.
Інж. Олександер Пришляк (США) говорив на тему: «Мирянські організації в Українській Католицькій Церкві у діяспорі». Доповідач в хронологічно-описовій формі подав загальну картину розвитку Патріярхального руху в різних країнах нашого поселення. Найбільше концентрувався на розвиткові й ростові праці Патріярхального руху в США, називаючи його поодиноких членів, зокрема голів крайової управи. Під кінець він згадав про з’їзди крайового Українського Патріярхального Товариства в США, що відбувся у Філядельфії та Українського Патріярхального Світового Об’єднання, що відбувся у Торонто, Канада. На основі вислуханих думок у доповідях відбувся короткий обмін думками.
Друга частина «Форуму мирян» відбулась у понеділок, 9 вересня перед обідом. Своєрідним уведенням до цієї частини було змістове, глибоко продумане слово архимандрита Івана Гриньоха. На вступі о. Іван Гриньох привітав «Форум мирян» від Українського Богословського Наукового Товариства. Змістом до слова на тему: «Думки під розвагу» о. Іванові Гриньохові послужила праця — чотири томи поеми Василя Барки «Свідок». Промовець назвав слова св. Івана Предтечі й зробив порівняння та паралелі до творчих візій В. Барки, що також свідчать — визначують ціль і напрямні нашої Церкви. Промовець звернув увагу на особливу прикмету переображення, яке повинно проходити у наш час у нашому житті й Церкві. Перед нами гора Тавор і таворське світло. Ми повинні будувати собори українських душ. Такі собори душ треба будувати всюди. Пробуймо мати це на увазі у нашій поточній праці. Слово о. Івана Гриньоха учасники прийняли з особливим вдоволенням.
Богданна Крушельницька (Велика Брітанія) говорила на тему: «Жінка в нашій Церкві сьогодні». Доповідачка на вступі підкреслила велике значення прийняття християнства на Україні, з яким прийшов ріст і розвиток української культури у найширшому значенні цього слова. Назвала імена жінок, що відіграли особливу ролю у розвитку християнства не тільки в минулому, але й сучасному. Окрему увагу звернула на ролю матері, яка має одно з найбільше засадничих питань у плеканні християнства, яка змалку прищіплює дитині любов до Церкви — Бога.
Д-р Василь Маркусь говорив на тему «Церковні братства і сестрицтва — мирянські організації».
Доповідач підкреслив історичне значення братств у розвитку церковного життя. Форма братств і сестрицтв заслуговує на значно більшу увагу, як вони знайшли вияв у нашій Церкві під сучасну пору. До речі форма братств та сестрицтв від деякого часу завмерла, бо її не піддержали наші владики. Щойно від кільканадцяти років відновились в нашій Церкві братства і сестрицтва. Цей зворот можна замаркувати появою Блаженнішого Патріярх Йосифа на волі. Доповідач вичислив, у яких парафіях постали братства і сестрицтва, підкреслюючи їх працю у парафії.
Свіжі й оригінальні думки висловила Ольга Попіль (Чікаґо), яка говорила на тему: «Сучасна молодь в Українській Церкві». Вона вказала на особливі властивості сучасної молоді, зокрема вказала на її сучасні зацікавлення та проблеми. Звичайно на молодь має великий вплив оточення. Свої твердження прелеґентка ілюструвала наочними прикладами. Приєднання нашої молоді до Церкви у великій мірі залежить від підходу до неї наших священиків, як також старшого громадянства.
Ярослав Деременда (Лондон) говорив на тему: «Підпільна Українська Католицька Церква». Доповідач змістово накреслив згущеними фарбами картину ситуації нашої Церкви після Другої світової війни. Арештом наших владик була започаткована акція ліквідації нашої Церкви. В наслідок цього стану наша Церква була приневолена піти у підпілля — в катакомби. Доповідач на основі доступних матеріялів і документів, що продістались на Захід, представив виразну картину нашої катакомбної Церкви в Україні.
Після доповідей учасники ставили питання та висловлювали свої думки, на які доповідачі давали відповіді. З огляду на обмежений час не могла розвинутись ширша дискусія.
Поминальна тризна
У суботу 7 вересня, у вечірніх годинах, у Домус Пачіс відбулась поминальна тризна у першу річницю смерти св.п. Патріярха Йосифа, що її розпочато молитвою, яку провів Блаженніший Патріярх Мирослав-Іван. У тризні, якою керував о. митрат Маріян Бутринський, взяло участь біля 350 осіб. Це були миряни, священики, монахи, монахині та владики. Найчисленішою була група мирян з Великої Брітанії, далі слідували США, в якій домінували миряни з Чікаґо — парафії свв. Володимира й Ольги. Порівняльно численною була група мирян з Німеччини. Були присутні миряни з Бельгії, Франції, Польщі, Югославії і Канади. В загальному була численно заступлена широка українська діяспора.
Керуючий тризною о. М. Бутринський подав вдумливе введення до поминок св.п. Патріярха Йосифа, підкресливши непроминальні властивості покійного, які залишаться не тільки у нашій пам’яті, але й у пам’яті майбутніх поколінь. Головне поминальне слово про Патріярха Йосифа виголосив д-р Леонід Рудницький. Його думки вийшли з основних заложень людського безсмертя і вказали на це безсмертя Патріярха Йосифа. Слово Л. Рудницького було формою коротке, дбайливо опрацьоване, глибоко продумане й добре виголошене, яке учасники з увагою прослухали.
Після цього слідували короткі виступи поодиноких представників від різних організацій. Першим виступив колишній голова державного правління і голова проводу ОУН Ярослав Стецько. Промовець в дещо довшому слові висловив особливе значення висунених Патріярхом Йосифом ідей для нашої Церкви не тільки тепер, але й на майбутнє. Крім цього, при цій нагоді подав вістку, що на засланні загинув Василь Стус. До речі, слід підкреслити, що Ярослав Стецько був учасником майже на всіх форумах під час поминальних днів.
Після цього слідували наступні промовці: Василь Маркусь від Українського Патріярхального Світового Об’єднання, Олександер Пришляк від Українського Патріярхального Товариства в США, Володимир Кальваровський від Українського Патріярхального Товариства у Німеччині, Степан Мудрик від КОУГЦУ, Ярослав Гавриш від Українського Патріярхального Товариства у Великій Брітанії, Ярослав Деременда від Союзу Українців у Великій Брітанії, Богданна Крушельницька від Союзу Українок у В. Брітанії, Марійка Фінів від Спілки Української Молоді у Англії і Адріяна Пілецька від пластової молоді у США
Після заключних кількох вдумливих думок, що їх висловив о. М. Бутринський, він попросив до слова Блаженнішого Патріярха Мирослава-Івана, який сказав:
«Преосвященні Владики, Всесвітліші отці, Преподобні Сестри, Шановні Гості!
Помолившись вранці за душу Покійного патріярха Йосифа у соборі Святої Софії, пом’янули ми його тепер, за нашим древнім звичаєм, оцією святочною тризною, в часі якої його дух, слово і воля були з нами.
Я дякую зі щирого серця, що Ви так чисельно прибули, щоби звеличити пам’ять мого Великого Попередника в першу річницю його відходу від нас. Як і він, завзиваю Вас: приїжджайте часто тут до нашого Українського Риму, щоби згадати сліди великих отців наших, які вони тут залишили і помолитися над тлінними останками Блаженнішого Йосифа, великого Ісповідника, що тут спочиває, а головно, щоби на цих слідах і пам’ятниках продовжувати і завершити його велике діло.
Хоч серце стискає біль, проженім вперту сльозу, піднесім наші чола, щоб сміливо глянути в майбутність, і Богом, що нас укріпляє сповняймо заповіти великих Отців наших: Володимира, Йосафата, Андрея і Йосифа».
Неділя 8 вересня
У неділю 8 вересня, у соборі Святої Софії, знову була відправлена торжественна архиєрейська служба Божа, у якій, крім згаданих владик і Патріярха Мирослава-Івана, взяв участь Владика Мирослав Марусин, що є секретарем Священної Конгрегації для Східніх Церков. З огляду на стан здоров’я префекта Конґреґації Кардинала Владислава Рубіна владика Мирослав Марусин не міг був взяти участи у суботнішніх торжествах. До Служби Божої співав хор «Прометей» з Чікаґо. Змістову проповідь, присвячену св.п. Патріярхові Йосифові, виголосив його один з найбільше вірних владик, Владика Іван Прашко. Проповідь була виголошена з чуттям і любов’ю. На закінчення Служби Божої хор проспівав «Молитву за Патріярха» і «Боже Великий…» Знову ж відбулась процесія до крипту у Св. Софії і там перед вмурованою таблицею, присвяченою генералові УПА Романові Шухевичеві — Тарасові Чупринці, відправлено Панахиду за його душу та всіх поляглих за волю України. Співав хор «Прометей». І знову пронеслись поминально-благальні молитви та сумно-жалібне «Вічная пам’ять»…
У пообідніх годинах цього ж 8 вересня у концертовій залі Домус Пачіс відбулась святочна академія, присвячена Патріярхові Йосифові. Академію розпочато піснею «Блаженні людіє» — Д. Бортнянського, що п виконав хор «Прометей» парафії свв. Володимира й Ольги, під дириґентурою Романа Андрушкова і фортепіяновому супроводі Надії Савин. Крім цього, у першій частині мистецької програми хор виконав «Кант про Зарваницьку Божу Матір» Т. Купчинського і «Жалібний марш» до слів Лесі Українки, музика М. Лисенка. Хорові точки були переплітувані деклямаціями, зокрема «Блажен муж» Р. Завадовича виконала Люба Коломиєць, а вірш Є. Крименка «Помер наш Патріярх» виконав Зенон Маринець.
Слово, присвячене Патріярхові Йосифові (по-англійському), виголосив великий прихильник Покійника й усіх українців, який себе називає найбільшим «жебраком» у світі — о. Веренфрід Ван Страатен. Слід підкреслити, що ніхто з українців не подав такої глибокої оцінки Патріярха Йосифа, як це зробив о. Веренфрід. Слово о. Веренфріда було виголошене з теплотою і любов’ю.
Текст слова надрукуємо в українському перекладі у наступних числах журнала.
Відома наша піяністка і музиколог Юліянна Осінчук виконала в першій і другій частині концерту по дві точки: Прелюд у «Г»-моль — Й. С. Баха – А. Сілотті, баляду ч. 4 в «Ф»-моль — Ф.Шопена, Канон — Л.Ревуцького і два етюди В.Косенка. Юліянна Осінчук своїм ориґінально-свіжим, вправним з чуттям виконанням захоплювала численну авдиторію, яка відгукнулась щирими оплесками.
Тріо при парафії свв. Володимира й Ольги у складі: Ганна Маринець — сопрано, Олександра Савин — меццосопрано і Віра Сурівка — альт, при фортепіяні — Надія Савин, мельодійно з відчуттям виконали дві пісні: «Лелеченьки» до слів Д. Павличка, музика О. Білаша і «Баладу про мальви» до слів Б. Гури, музика В. Івасюка.
Слово українською мовою про св.п. Патріярха Йосифа виголосив один з найближчих до Патріярха Йосифа — архимандрит Іван Хома. Його слово було навіяне великою любов’ю, теплотою і щирістю, а водночас виголошене з великим болем серця і зворушенням за втратою незрівняного велетня нашої Церкви.
В другій частині духовного концерту хор «Прометей» з тонким відчуттям виконав пісню «Покаяння» — А. Веделя і «Пречистая Діво Мати» (з опери «Купало») — А. Вахнянина. Зворушливо пронеслись слова вірша Зої Когут «Він відійшов», який з чуттям виконав Зенон Маринець.
У заключному слові, що його друкуємо на іншому місці, Патріярх Мирослав-Іван склав подяку усім виконавцям та учасникам академії, які так численно зібрались. Окрему подяку висловив о. Веренфрідові Ван Страатенові за його оригінальне і щире слово.
На закінчення хор «Прометей» виконав «Молитву за Україну». Слід підкреслити, що хор «Прометей» під дириґентурою Р. Андрушкова добре вив’язався з свого нелегкого завдання, давши духовний концерт на високому мистецькому рівні. Успішність святочної академії, як також поминальних днів, присвячених Патріярхові Йосифові, у великій мірі треба завдячувати парафії свв. Володимира й Ольги на чолі з парохом о. Маріяном Бутринським. У святочній академії взяло участь біля 500 осіб.
Тут також слід згадати, що перед академією була влаштована виставка філателістичних і пропам’ятних видань і медалей, яка відбулась заходами д-ра Романа Смика з Чікаґо. Учасники Духовного концерту мали нагоду перед концертом оглянути багату збірку поштових марок, пропам’ятних коверт з приводу різних нагод, які всі були пов’язані з життям і творчістю Патріярха Йосифа. Філателістична виставка була гарним u доповненням до поминальних днів за Патріярха Йосифа.
Сесія молоді
В понеділок 9 вересня у приміщенні Домус Пачіс відбулась окрема сесія молоді, на якій основні думки висловив архимандрит Любомир Гузар. Він вказав на важливість проблематики. Підкреслив, що хоч період молодости не є стабільним явищем, а радше короткотривалим і проминальним, але водночас є дуже важливим у суспільному і релігійно-культурному житті. Глибокі висловлені думки о. Любомиром Гузарем були для застанови молоді над ними. Оля Попіль повторила свою доповідь, яку вона мала на «Форумі мирян». Також цікаві й актуальні думки висловив о. Панчук. Після цього відбулась широка дискусія — обговорення порушених питань.
Пресова конференція
Заходами мґра Дарії Кузик з США відбулась 9 вересня, о 4 годині після обіду в Домус Пачіс пресова конференція, у якій взяли участь: «Тайм Маґазін», «Асошіейтед Прес», Радіо «Вільна Европа», БіБіСі та видавництва — «Культура» — Домінік Моравські, «Українська Думка», «Шлях Перемоги», «Юкраїніян Віклі», «Патріярхат», пластові видання — Ігор Гайда, Микола Когут — Бельгія, В. Кальваровський — Німеччина.
Конференцію відкрив і привітав учасників голова Українського Патріярхального Товариства Олександер Пришляк, підкресливши, що ця пресова конференція відбувається з приводу першої річниці смерти Патріярха Йосифа і представив д-ра Леоніда Рудницького, який з’ясував англійською мовою дві головні проблеми. В своєму експозе Л. Рудницький відзначив, що з приводу річниці смерти Патріярха Йосифа приїхало до Риму біля 500 осіб — українців з різних країн і континентів, щоб вшанувати Патріярха Йосифа. Доповідач насвітлив питання 1000-річчя християнства Руси-України, яке всіма засобами намагається привласнити собі Москва. У зв’язку з цим Москва повела у західньому світі відповідну акцію. Ось появилась люксусово видана книжка великого формату з рядом фотографій під назвою «Православна церква у Росії», до якої передмову написав Кард. Дж. Віллебрандс, а в тексті праці говориться не про російське, але фактично українське православ’я. Так крадеться українську спадщину, що її накривається всеросійським православ’ям.
В експозе доповідач також згадав знеславлення нашого Слуги божого Митрополита Андрея статтею у тижневику «Ді Цайт» (за 5 липня 1985 р.) під назвою «Святий авантурник», що її автором є колишній німецький дипломат при Ватикані — Ганс-Якоб Штеле. До речі, слід тут згадати, що він був запрошений на конференцію 40-річчя смерти Митрополита Шептицького, що її улаштував П. Магочий у Торонто наприкінці минулого року. Також доповідач з’ясував питання ліквідації нашої Церкви та відзначення 1000-річчя християнства Руси-України, про яке свого часу писав до патріярха Йосифа Папа Іван Павло II. Резюме італійською мовою з експозе Л. Рудницького вдало передав богослов-студит Александер Кіляр. Кореспонденти ставили питання, на які давали відповіді: Л. Рудницький, О. Пришляк і Дарія Кузик. Дальше розмови велись при каві й солодкім.
В той самий час в Українському Католицькому Університеті відбувалась наукова сесія Українського Богословського Наукового Товариства. Також в тому самому часі Патріярх Мирослав-Іван мав авдієнції з різними делегаціями.
У понеділок 9 вересня, о шостій годині вечора, в соборі Святої Софії була відправлена панахида за замученого українського поета Василя Стуса. За даними й оцінкою Михайла Хейфеца у його праці «Українські силюети», Василь Стус був королем сучасної української поезії, іншими словами, був найбільшим українським поетом. На жаль, більшовицькі душогубці замордували його. Панахиду відправив Патріярх Мирослав-Іван з Владикою Іваном Прашком в сослуженні багатьох священиків. І знову пронеслось болючо-жалібне «Вічная пам’ять».
У вівторок 10 вересня у соборі Св. Софії була відправлена поминальна Служба Божа з панахидою за спокій душі д-ра Володимира Душника, яку відправив на замовлення Олександра Пришляка о. Федорів. Після цього в УКУ відбулась спільна зустріч членів УПСО, крайової управи у США та редактора журнала «Патріярхат» з членами Львівського Крилосу. Під час зустрічі порушено цілу низку актуальних питань, які у річево-діловій атмосфері продискутовано. Тому, що розмови затягнулись довше, голова Крилосу архимандрит Іван Хома запросив усіх учасників на спільний обід.
В середу 11 вересня українські прочани взяли участь у спільній авдієнції у Папи Івана Павла II, що відбулась на площі св. Петра. Наша група одержала одні з кращих місць. Дехто з мирян мав нагоду безпосередньо привітатись з Папою, потиснути його руку і сказати кілька слів чи побажань. Слід підкреслити, що під час такої авдієнції існує особлива атмосфера, яку неможливо передати на письмі. Папа Іван Павло II, вітаючи різні національні групи їхніми мовами, окремо привітав також українську групу українською мовою, відмічуючи, що ми прибули, щоб віддати пошану Кардиналові Йосифові Сліпому в першу річницю його смерти.
В цей самий день перед полуднем члени крайової управи в США О. Пришляк, І. Гайда і М. Галів та В. Кальваровський з Німеччини відбули авдієнцію у Владики Мирослава Марусина, секретаря Східньої Конгрегації. Делегація висловила свої проблеми, на які Владика Марусин подав вияснюючі відповіді. Владика Мирослав підкреслив, що ситуація нашої Церкви у діяспорі є краща і деякі питання вдасться позитивно для добра Церкви полагодити. Треба мати терпеливість, тоді напевно все буде добре. Наша авдієнція затягнулась трохи довше, як було передбачено. На прощання Владика Марусин вручив кожному пам’яткові образочки Божої Матері. Також поінформував нас, що бюрко, за яким він сидить, має історичну вартість, бо за ним колись сидів Папа Пій X.
У середу, у пообідніх годинах, О. Пришляк і Д. Кузик склали візиту в американській амбасаді при Ватикані. Вони представили проблеми нашої церкви, навколо яких розвинулась щира розмова. З розмови виявилось, що американська амбасада є в загальному поінформована про деякі питання нашої Церкви.
В середу і четвер, себто 11 і 12 вересня, засідали члени «Св. Софій» — Римської, Англійської, Канадської й Американської. Під час нарад був увесь час присутнім Блаженніший Патріярх Мирослав-Іван. Слід підкреслити, що кожне Товариство «Св. Софія» є самостійним і незалежним тілом. Під час нарад вирішено деякі важливі питання. В цій справі появиться окремий комунікат, який буде поміщений у пресі.
У вільний час, якого не було багато, а дехто взагалі цього вільного часу не мав, українські паломники відвідували українські осередки в Римі: Українську Папську колегію св. Йосафата у Римі, при Джя Ніколо, Патріярший Двір при П’яцца Мадонна, манастир Студитів у Кастельґандольфо, Український Католицький Університет, манастир Отців-Василіян й інші. Час, повний різноманітних вражень, пройшов дуже швидко. Приходилось ще і ще раз стверджувати, що завдяки св.п. Патріярхові Йосифові Вічне місто — Рим стало для нас ближчим, воно немов стало нашим, ми в ньому почуваємось, як вдома, бо, завдяки Патріярхові Йосифові, . маємо свої місця, де можемо почуватись свобідно, як у своїй «амбасаді».
М. Галів
