16-17 вересня проходило пікетування будинку Львівської обласної Ради народніх депутатів релігійними громадами Української Автокефальної Православної Церкви. 16 вересня воно почалося з молитви і мітингу біля Успенської церкви, а завершилося блокуванням працівників обласної Ради і облвиконкому, побиттям вікон у кімнаті прийому громадян. Один з юнаків, який висловив незгоду з такою формою тиску на демократичну владу, був побитий екзальтованими жінками. Діями пікетчиків, а їх було декілька сотень, керував комітет захисту УАПЦ під керівництвом Катерини Немири.
У мітингу і пікетуванні взяли участь і деякі священики УАПЦ.
Прокоментувати цю подію ми попросили заступника Голови обласної Ради Миколу Гориня:
Чергове пікетування обласної Ради з боку релігійних громад УАПЦ не було для мене несподіванкою. Вже об одинадцятій годині перші відвідувачі з Кам’янсько-Бузького і Мостиського районів на особистому прийомі повідомили, що відбудеться це пікетування, оскільки у неділю деякі священики закликали до нього на проповідях.
Кор .: Які ж основні вимоги пікетуючих?
М. Горинь: Пакету вимог мені не було вручено. Але знаю, що головна вимога полягає в тому, щоб скасувати наші рішення про почергові відправи, коли на один храм претендує дві релігійні громади. По суті, йде мова про беззастережне закріплення церков за тими чи іншими громадами УАПЦ, незалежно від конкретної ситуації.
Певне непорозуміння викликала і та обставина, що у рішенні облвиконкому від 20 серпня 1991 року, відправленому у райміськвиконкоми, була допущена помилка, зокрема в пункті 4, який тлумачить використання храмів двома громадами. 13 вересня це рішення відкликано. І не було ніякої потреби вдаватися до істеричних акцій, а спокійно з’ясувати в облвиконкомі спірне питаня. Та комусь дуже вигідна напруженість, особливо перед виборами Президента.
Ми діяли і будемо діяти в рамках Закону. Усі наші ухвали спрямовані на справедливе, християнське вирішення міжконфесійних проблем, встановлення релігійного миру. Дуже прикро, що напруження релігійної, а відтак і політичної ситуації сталося саме у цей доленосний час, коли нам усміхнулася доля, і ми будуємо незалежну державу.
А от вчора під час пікетування знову прозвучали до болю знайомі заклики до страйків на Львівщині… Неважко перекинути місточок до тих подій, які відбуваються на Сході України. Там палять скирти, не здають державі хліба, тут закликають до страйків. Я не буду стверджувати, що це скоординовані дії, але об’єктивно все це спрямоване проти незалежности України, яку ще треба так тяжко будувати в єдності і злагоді. Я закликаю всіх тих, хто бере участь у протиправних діях, хто нагнітає напруженість, одуматися, добиватися вирішення усіх конфліктних питань у рамках Закону і християнської моралі.
Борис Козловський
