І знову виросла свіжа могила. Несподівано, 22 листопада 1983 p., в Нью-Йорку відійшла у Божу вічність членкиня Відділу Українського Патріярхального Т-ва в Нью-Йорку, інж. Ірина Колтунюк, Слід підкреслити, що покійна Ірина (з Гаврищаків) належала до виняткових жінок у нашому українському громадсько-політичному житті.
Покійна Ірина народилась 4 квітня 1905 року в Луці Малій біля Скалату у священичій родині Гаврищуків. Батьки Ірини дали їй дбайливе релігійне й родинне виховання. Середню освіту Ірина закінчила у гімназії Сестер-Василіянок у Львові, а після цього поступила на Львівську Політехніку, що її закінчила, здобувши ступінь інженера-хеміка.
Варто підкреслити, що Ірина разом з своїми батьками, які переїхали з Луки Малої до Львова, мешкала довший час у Львові. Її юнацькі роки припали на час і зразу ж після визвольних змагань. Звичайно, цей факт мав вплив на її світоглядове формування. В тих обставинах утверджувала своє політичне розуміння. Після здобуття професійної освіти Ірина працювала по фаху, як інженер у текстильній індустрії у Бєльську. Звичайно, Друга світова війна змінила ситуацію й уклад обставин. Тут довелось Ірині важко працювати і для Гітлерівської Німеччини. Спочатку вона працювала при вибухових матеріялах, а згодом їй вдалося перейти на працю в косметичній галузі у Відні. Поруч із своєю професійною працею вона також займалась українською громадською працею. В 1947 році вийшла заміж за інж. Мирослава Колтунюка, з яким ділила долю до кінця свого життя. їй довелось перейти скитальський шлях і в 1948 р. разом з своїм мужем Мирославом приїхала до США і оселилась у Нью-Йорку.
Ірина Колтунюк належала до громадсько й політично думаючих жінок. Вона не тільки цікавилась, але й брала активну участь у нашому політичному житті. Від самого початку існування дискусійного клюбу «Круглого стола» була його активним членом і на протязі довшого часу до кінця життя членом управи цього клюбу. Ірина завжди підтримувала кожну добру ініціятиву. Від самого початку постання Українського Патріярхального Т-ва була його активним членом. Належала до приятелів Українського Католицького Університету в Римі і разом з сьогодні вже покійною Матір’ю Марією, д-ром Марією Клячко і мґром Евою Піддубчишин переводили збірку на У КУ. Приналежність до цих організацій й товариств у той час не була популярною, отже треба було плисти проти хвиль, але покійна Ірина, не зважаючи на ніщо, підтримувала все те, в що свято вірила. Вона всеціло підтримувала ідеї й почини Патріярха Йосифа.
В собі покійної Ірини її муж втратив вірну й дорогу дружину, сестри — милу й любу сестру.
Відділ Українського Патріярхального Т-ва в Нью-Йорку — відданого й активного члена патріярхальної родини, а українська громада — чесну й милу людину.
Похоронні обряди відправив 25 листопада 1983 р. у похоронному заведенні о. Тарас Прокопів, ЧСВВ. Після панахиди від імени Українського Патріярхального Т-ва і вищезгаданих організацій прощав покійну Ірину голова відділу в Нью-Йорку Микола Галів. В суботу, 26 листопада 1983 р. була відправлена заупокійна Служба Божа у церкві св. Юра, при сьомій вулиці. Після цього вона була похована на українському православному цвинтарі св. Андрія у Савт Бавнд Бруку, Н.-Дж., Хай пам’ять про покійну Ірину надовго залишиться між нами. Інж. Мирославові Колтунюкові й сестрам Ірини складаємо глибоке співчуття.
Під час похоронів бл. п. Ірини Колтунюк на «Патріярший Фонд» склали:
$25.00 — Ірина і Ярослав Щербанюки, д-р Галя Врецьона
$20.00 — інж. Мирослав Колтунюк, Іванна Жовнір, Оксана Рак
$10.00 — інж. Володимир Онишкевич
Всім жертводавцям складаємо щиру подяку!
