У глибокому смутку повідомляємо членство Українського Патріярхального Товариства і читачів журналу «Патріярхат», що ранком 15 грудня 1992 р. після короткої, але важкої недуги, на 87 році трудолюбивого життя відійшов у Божі засвіти св.п. Володимир Шашаровський, визначний актор і режисер українських театрів, а найбільше знаний з популярного і престижевого в Україні і на еміграції Українського Оперного Театру — Володимира Блавацького, директор Ансамблю Українських Акторів «Театр у П’ятницю» у Філадельфії, основник і довголітній керівник «Театральної Студії Молоді», довголітній голова Об’єднання Мистців Української Сцени, головний редактор імпозантної книги «Наш театр».
Покійний Володимир або «Ладзько» (так називали його близькі товариші) був членом УПТ-ва від початків його заснування, був сталим читачем журналу «Патріярхат», був великим подвижником Патріярха Йосифа і оборонцем помісности УКЦ.
Св.п. Володимир Шашаровський з дружиною Юлією були співосновниками патріяршої парафії св. архистратига Михаїла у Філядельфії 1975 р.
З переходом парафії на власну посілість в 1977 році п-во Володимир і Юлія Шашаровські присвятили дуже багато часу культ-освітній і виховній праці у припарафіяльних братських організаціях, бо новостворена парафія була подумана і заінкорпорована як Релігійно-Культурний Центр. На парафії відбувається багато імпрез з мистецькою програмою для відзначення національних свят, кожного року — день народження і день смерти св.п. Паріярха Йосифа, як також імпрези релігійного і побутово-традиційного характеру. Всі мистецькі репертуари імпрез, драматичні рецитації інсценізації і театральні монтажі були постановкою св.п. режисера Володимира Шашаровського при співучасті кол. акторів українських театрів, Братства Молоді при парафії і молодих адептів Театральної Студії. Культурно-виховна і мистецька праця св.п. режисера Володимира Шашаровського записалася золотими буквами в історії патріяршої парафії св. архистратига Михаїла у Філядельфії-Дженкінтавн.
П-во Володимир і Юлія Шашаровські були великими ентузіястами і прикладними фундаторами будови нової Церкви-пам’ятника Патріярхові Йосифові. Покійний Володимир за останні вісім місяців його туземного життя насолоджувався красою нової церкви, де знаходив повне душевне заспокоєння, набожно вислухуючи кожнонедільні божественні св. Літургії.
Наша парафіяльна родина боляче відчуває його відсутність
— хай в нашій пам’яті залишиться на все.
За Парафіяльну Раду — Т. Крочак