У першій половині серпня 1984 р. по важкій недузі помер відомий український комерсант, активний член Відділу в Нью-Йорку Українського Патріярхального Товариства й член інших українських організацій, бл. п. Теодор Лешко. Покійний народився 14 листопада 1913 р. в Синевідську Вижнім на Стрийщині — Західня Україна. Батьки дали Теодорові глибоке родинне, релігійне і національно-патріотичне виховання, що визначувало його життєвий шлях. Покійний ніколи не відходив від батьківських засад. Ще на рідних землях включився в активне українське життя. З молодих років мав нахил до комерції і в тому напрямі працював. Ще на рідних землях закладає родинне гніздо.
Під час Другої світової війни Теодор Лешко відкрив свою книгарню у Дрогобичі, але дуже скоро прийшлося все покинути. Теодор прилучився до числа тих, що покидали українські землі перед надходячою навалою безбожних більшовиків. Прийшлось родині Лешків переходити всі труднощі скитальщини. В 1949 g. родина Лешків поселюється на постійно у Нью-Йорку — США. Тут Теодор старається іти по своїй професії, як комерсант. Це не обходилось без труднощів. Все ж таки тут, в Нью-Йорку, він відкриває свій ресторан і при повній і відданій допомозі своєї дружини Стефанії їм удалось все належно розвинути й втримати.
Покійний не тільки був працьовитий, відданий для себе самого, але також був активний і відданий у житті української громади. Він належав до щедрих українських меценатів. Коли тільки постав зорганізований мирянський рух за піднесення нашої Церкви до гідности патріярхату, він із своєю дружиною стали одними з перших його членів і щедро допомагали працею і грошима. Господь нагородив панство Лешків одним сином Ярославом, якому дали родинне виховання і високу освіту. Ярослав Лешко закінчив студії докторатом і працює за фахом — професором університету.
В особі покійного Теодора дружина Стефанія втратила вірного і милого друга життя, син Ярослав — незаступимого батька, внучка — любого дідуся, а українська громада і Українське Патріярхальне Товариство — відданого й активного члена. Покійний був глибоко релігійною і шляхетною людиною.
Похоронні обряди у похоронному заведенні довершив о. Лев у сослуженні українського православного священика о. Непреля. Після Панахиди покійного Теодора прощали: Микола Галів — від Українського Патріярхального Товариства, Відділ в Нью-Йорку й інж. Митрофан П. Нешта — від комітету розбудови. Хай Всевишній Господь прийме душу Покійного і примістить у своїх безмежних селищах.
