В понеділок 12 квітня, цього року, в Джерзі Сіті, несподівано помер на 62-му році життя, від серцевої недуги, Степан Роман Качмарський. Покійний у своєму житті визначався великою ідейністю і жертвенністю в змаганні за державну самостійність українського народу колись, та за помісні права Української Католицької Церкви тепер. Він був членом УВО та ОУН. За свою політичну діяльність в Україні був засланий до польських тюрем, та до Берези Картузької.
На еміґрації брав живу участь в громадському житті в Европі, а опісля В Америці. Покійний був головою Пласт-Прияту, та членом управи Самопомочі в Джерзі Сіті, а від початку цього року був головою Відділу Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви в цьому місті. На тому останньому пості він дуже енергійно повів акцію збірки на «Церкву в Потребі», і весь час послідовно виступав в обороні прав і збереження живими традицій нашої Церкви і нашого обряду.
Після панахид і богослужб, відправлених за упокій душі Покійного 13, 14 і 15 квітня, похорони відбулися на Українському Православному Цвинтарі в Бавндбруку. Над могилою Покійного промовляв його колишній товариш із польських тюрем – Іван Кравчук, який у зворушливих словах відобразив повне посвяти, відваги та ідейности життя С. Р. Качмарського. Черговий промовець – Маріян Коць, вказав на неподатню силу волі і характер Покійного, які створили з нього українського дуба, що не хилився під чужими вітрами.
Після похоронів, які відправив о. Бачинський із Джерзі Сіті, відбулися поминки, влаштовані Ріднею та Союзом Українок із Джерзі Сіті. На поминках знова промовляли представники різних організацій, а від Патріярхального Товариства промовляв Василь Пасічняк, який підкреслив високий патріотизм Покійного і його відданість Церкві, і правильне розуміння її історичних прав.
Вічна Йому Пам’ять І
