На жаль, приходиться нам частіше прощати у Божі засвіти наших довголітних членів Українського Патріярхального Т-ва в США. Ось знову ділимось сумною вісткою з членами УПТ, читачами нашого журнала та українським громадянством, що після довгої і важкої недуги, закінчивши 81 років життя, 16 вересня 1997 р. відійшов у Божу вічність довголітній член УПТ, колишній голова відділу Товариства Мови і Традицій у нашій Церкві Степан Гробельський.
Покійний народився 26 серпня 1916 р. у селі Прилуки, що на Сяніччині, у священичій родині о. Михайла і Марії Гробельських. У родині о. Михайла Гробельського, крім сина Стефана, була також дочка Марія замужем Данилів. Батьки Стефана дали йому глибоке родинне й релігійне виховання, а водночас вщепили любов до своєї батьківщини і УКЦеркви.
Народну школу Стефан закінчив у свойому рідному селі, а середню освіту закінчив у Сяніцькій Державній Гімназії з відзначенням 1935 р. Як бачимо, Стефан належав до здібних, талановитих і працьовитих учнів. На жаль, Стефанові не пощастило піти на вищі студії. Він з успіхом закінчив Торговельні Курси у Львові. Це дало йому можливість краще улаштуватись на працю. Після закінчення курсів поступив на працю до Промбанку у Львові.
Перед другим приходом більшовиків на західні землі України, на рішуче прохання батьків о. Михайла і Марії Гробельських Стефан разом з замужною сестрою Марією Данилів покинув рідні землі й долучився до великого ісходу. Стефан, разом з сестрою, пройшов не легкий час в Австрії, звідки емігрував до США. Спершу осів у Філядельфії.
На вільній землі Вашінґтона приходилось робити перші кроки, які не були легкими. Починав працювати як фізичний робітник, але згодом вписався на студії у Темпель Університеті, де студіював бізнес адміністрейшен, які закінчив з успіхом. Після цього працював за професією у готелярській бранжі. З часом Стефанові пощастило одержати працю у податковому уряді в Нью-Йорку. Перенісся на постійно жити до Нью-Йорку.
Слід відзначити, що поруч своєї професійної праці Стефан не тільки цікавився, але брав активну участь у громадському, а зокрема у церковному житті. Стефан був головою відділу Товариства Мови і Традицій від 1971 до 1984 року. Він переводив кожного року спеціяльні збірки на потреби Церкви і пересилав до Патріярха Йосифа до Риму. Водночас Стефан був активним членом Українського Патріярхального Товариства. Під час одної каденції був членом крайової управи і виконував функцію фінансового референта. Покійний разом з дружиною Надією, з дому Лисяк, щедро жертвували на всі добрі почини і Церкву.
Покійний Стефан був приємною, товариською, відданою і чесною людиною. Кожну працю, яку він брав на себе, чи то в громадському, чи професійному житті, виконував солідно. Був відданим українським патріотом.
Похоронні обряди відбулись 19 вересня 1997 p., у похоронному заведенні Яреми, при Сьомій вулиці в Нью-Йорку. Панахиду відправив о. парох Патрикій Пащак у сослуженні о. диякона Юрія Малаховського. Після Панахиди пращальне слово сказав Микола Галів. 20 вересня у церкві св. Юра о. Патрикій відправив заупокійну Службу Божу й теплими словами попрощав покійного Стефана, як прикладного парафіянина. Покійного похоронено на Українському Православному Цвинтарі св. Андрія у С. Баунд Бруку. Дружині покійного Стефана, Надії, складаємо глибоке співчуття.
М. Г.
