На 98 році багатотрудивого життя, 27 жовтня 1981 року помер відомий церковний і громадський діяч Кирило Піддубчишин,батько широко відомої діячки, як провідного члена у зорганізованому мирянському русі мґра Еви Піддубчишин. Покійний Кирило Піддубчишин належав до тих нечисленних, але відданих піонерів, що промощували й організовували українське церковне й громадське життя тут, в Америці. Кирило Піддубчишин був активний вже тоді, коли ще на цьому терені все українське життя формувалось і приймало організаційні рамки, насамперед навколо церков, а згодом навколо наших обезпеченевих організацій. Доводилось ставити перші кроки майже голіруч. Але безперервна й віддана праця Кирила Піддубчишина була виразно помітною в українському зорганізованому житті.
Кирило Піддубчишин народився в Західній Україні 4 жовтня 1883 p., в Корові, повіт Угнів. До Америки приїхав, коли йому було 13 років, в 1906 р. і майже весь час жив в Джерсі-Сіті. Був одружений з Анною Гук, з якою мав троє дітей — двоє синів і одну доньку Еву. Дружина померла в ранньому віці, Еві тоді було два з половиною роки. На жаль, і обидва сини також померли. Він одружується в 1917 році вдруге з Анною Дмитрів. Від другого подружжя Кирило не мав жодного потомства, так що Ева залишилась одинокою дитиною для Кирила. Він старався виховати свою улюблену одиноку доню в українському та церковно-релігійному дусі. Він же був одним з перших членів Українського Народного Союзу.
В 1909 році Зорганізував Третій відділ Союзу Українців-Католиків «Провидіння», а згодом зорганізував другий відділ ч. 157. і був його довголітнім секретарем. 6 років був радним, а на протязі 16 років був заступником голови Головної Управи «Провидіння». В 1918 р. був членом-основником УНСоюзу в Джерсі-Сіті. Коли в 1920-30 pp. через різного роду непорозуміння внутрішнього і зовнішнього характеру прийшло до. розбиття Української Католицької Церкви на цьому терені, Кирило Піддубчишин став по стороні правопорядку і єдности. На протязі понад 50 років Кирило працював як інспектор на залізничній лінії Ірі.
Кирило Піддубчишин цікавився не тільки українським життям тут, в США, але також слідкував за подіями, які відбувались на Батьківщині. Коли в 1918 р. західні українські землі проголосили свою незалежність, Кирило тут зайнявся збіркою фондів на допомогу Україні. Також улаштовував і займався іншими збірками — як допомога інвалідам, а після Другої світової війни — збіркою для допомоги українським скитальцям. Він ніколи не забував свойого рідного села і для цього перевів був тут збірку для закінчення будування читальні «Просвіти» в Карові. Він не тільки займався і переводив збірки на різні церковні й громадські цілі, але також сам був щедрий і жертвенний. Коли заходами Блаженнішого Отця Йосифа було започатковано будову Українського Католицького Університету в Римі, то Кирило Піддубчишин був один з перших, що пожертвував тисячу долярів.
Під час ювілею 50-річчя подружжя Піддубчишиних, що відбулось 5 серпня 1967 p., було відзначено його віддану працю, а управа СУК «Провидіння» висловила окреме признання за його віддану працю. В загальному Кирило Піддубчишин був чесним, працьовитим та шляхетним українським громадським працівником. Був віруючим і практикуючим християнином і належав до нашої Української Католицької Церкви. В особі покійного Кирила Піддубчишина дружина Анна втратила вірного мужа, донька Ева — незаступимого милого батька, Українська Католицька Церква — взірцевого вірного мирянина, а українська громада — відданого громадського працівника.
Похоронні обряди довершив о. крилош. Ярослав Шуст і о. декан Р. Борсук. Прощальне слово сказала д-р Марія Клячко. Покійного Кирила Піддубчишина поховано на українському католицькому цвинтарі св. Духа в Гемптонбурґу, Н.Й. Знесім наші молитви за душу Кирила Піддубчишина і хай пам’ять про нього залишиться довго між нами.
Дружині Анні та доньці Еві висловлюємо глибоке співчуття.
