Ділимося сумною вісткою з нашими членами, читачами та українською громадою, що на 72 році життя, 23 травня 1991 p., у Ірвінгтоні, Н.-Дж., помер член Українського Патріярхального Товариства, член управи відділу в Ньюарку, відданий кольпортер журнала «Патріярхат» і громадсько-політичний діяч бл. п. Федір Луцишин. Це справді велика втрата не тільки для журнала «Патріярхат», але для всіх товариств і організацій, у яких Покійний був членом.
Покійний Федір Луцишин пройшов важкий життєвий шлях. З юнацьких років Федір Луцишин включився у ряди українських націоналістів, щоб краще служити своєму народові, своїй батьківщині і за цю любов до України у 1941 році був арештований гестапом і запроторений до кацету. Він просидів у кацетах: Авшвіц, Мавтгавзен, Мельку й в Ебензее. Просидів до кінця війни й американська армія його визволила у 1945 р.
Коли Федір Луцишин появився на волі, він не перестав бути активним в українському громадському і політичному житті. Він не тільки був членом Ліги Політичних В’язнів, але був членом управи та брав активну участь, це було на терені Німеччини, у Баварії. В час посиленої еміграції з Німеччини Федір Луцишин переселився до США і тут прожив у штаті Нью-Джерзі до кінця свого життя.
Тут також ввесь час був активний у різних українських організаціях: СУМ-і, Українському Патріярхальному Товаристві й інших. Покійний все піддержував кожну добру ініціятиву, що сприяла ростові й розвиткові української громади. Так він став одним з перших у ряди мирянського руху для піддержки патріярхальної ідеї, яку так сильно обороняв св.п. Патріярх Йосиф. З цією метою став відданим кольпортером журнала «Патріярхат», щоб піддержувати і безперебійно поширювати ідею патріярхату Української Церкви. На плечах таких людей, як був бл. п. Федір, спочиває українська громадська і церковна праця. Хай пам’ять про нього залишиться на довго між нами. Дружині Альбіні, дочці Лізі і сестрам Ірині й Теклі з родинами складаємо глибоке співчуття.
