Редакція одержала у польській мові документ у справі поєднання. Звичайно, часто з української сторони на того рода почини й документи дивляться скептично, обережно, а то і з недовір’ям. Ми зразу готові вичисляти, хто кому більше зробив кривд. Все це мас своє коріння і причини, але ми повинні собі здавати справу з того, що таким підходом не можна до нічого дійти. Пробуймо те, що було, відкласти до історії, а в наш час творити нові, кращі сторінки наших спільних змагань. Гадаємо, що в такому дусі є написаний польський документ, що його подаємо в українському перекладі.
Звернення учасників екуменічних реколекцій
«Через віру до поєднання» в Лєсьней Подляскей
Вже від кількох років зустрічаємося на реколекціях «Через віру до поєднання», що зорганізовані католицькими громадами Бялей Подляскей в санкторіюмі Матері Божої Леснянської.
Миє переконані, що при допомозі Божого права кожна людина і нарід повинен висловлювати своє право на існування через здійснювання релігійних, культурних і політичних потреб, але не коштом іншої людини чи народу.
Звідси, з землі подляської, особливо відомої з поділів релігійних і національних, в річницю Тисячоліття Хрещення Київської Руси, звертаємось до людей доброї волі, на нашу думку, у важливих справах для того, щоб релігійне і національне поєднання мали конкретні виміри. Уважаємо, що конечним є:
- Уможливити національним меншостям — білорусам, литовцям, українцям — створити власні шкільництва з їх матірною мовою викладання.
- Впровадження до шкільних підручників знання історії і культури Білоруси, Литви, України, водночас культурного життя меншостей тих народів, що живуть у Польщі.
- Створення інституції, яка забезпечувала б вільний розвиток духовної і матеріяльної культури, а зокрема дослідних інститутів, музеїв, архівів і видавництв.
- Створення окремих національних фундацій для збереження пам’ятників матеріяльної культури (церков, цвинтарів, пам’ятників сільської архітектури).
- Запевнення душпастирської опіки для вірних білорусів, литовців, українців.
- Поширення знання на тему національних меншостей у духовних семінаріях і серед римо-католицьких священиків.
- Надання правного статусу Українській Католицькій Церкві в Польщі, включно з встановленням греко-католицького єпископства а також відкриття духовної семінарії в Перемишлі.
- Підтримати акцію привернення автокефалії Українській Православній Церкві на Україні (зліквідованої в 1926 p.), а також легалізації Української Католицької Церкви (зліквідованої в 1946 р. у Львові).
- Поширення правди про Митрополита Андрея Шептицького і підтримання заходів для його беатифікації.
- Привернення автокефалії Білоруській Православній Церкві на Білорусі (зліквідованої в 1926 p.), а також дати допомогу білоруським католикам на Білорусі й Польщі.
- Запевнення білорусам і українцям, що належать до Польської Православної Автокефальної Церкви, права на власну національну мову і традиції культури.
- Створення обставин до повороту на батьківські землі для українців, безправно перенесених в 1947 році, а також відшкодування за втрачений маєток.
- Признання таких самих прав для польської меншости, що живуть на Білорусі, в Литві й на Україні.
- Солідаризуймося з відкритим листом науковців — представників національних меншостей, спрямованих до Лєха Валензи, і «шістдесятки» перед нарадами округлого стола. Лєсня Подляска, 2 листопада 1988 р.
Учасники реколекцій
