Ганна Душак
(Зі збірки «СПИТАЙ СЕБЕ»)
«Освяти Ти їх правдою. Твоє слово то правда»
(Єванг. від св. Матвія, 17:17)
Кожна правда — то є Бог Всевишній,
А Бог, — то є істина вічна, єдина,
На землі усій, на світі всім. Й людина,
В серці якої вона перебуває,
Темряви в своїм житті не зазнає.
Ворогів у правди є багато,
І здібності свої всі докладають:
Золото й срібло спокусливо сяють,
Тенета уміло брехня виплітає:
Лишень би спіткнулись — відливають ґрати.
Та не спокусить і ніяк не здолати
Бо у Всесвіті світла такого немає,
Яке й найчорнішу пітьму не здолає…
Всяка правда то є Бог Всевишній,
А Бог то є істина Вічна! Єдина!
* ГАННА ДУЩАК, с. Тисівець, Чернівецької области.
Авторка вже тридцять років повністю спаралізована, попри те плекає глибоке духовне життя, зв’язки з культурним світом, пише вірші, має вже дві збірки та багато чого ще невиданого. Свою долю сприймає по-християнськи, кажучи: «доля судила жити у слові».
Вона православна, але на пропозицію, що вишлемо її вірші до «Патріярхату», пише: «Це не має значення, що журнал католицький, я буду рада, коли «Патріярхат» надрукує мої вірші. Тай до католицької віри я відношуся прихильно. Наші віри, православна і католицька, є собі дуже близькими»…
