Поодиноким прикладом організації гуманітарної і духовної допомоги потребуючим в Україні можуть служити акції, заініційовані отцем мітратом Іваном Шевцівим із Сіднею. Потоки різноманітної допомоги, яка надходить з-за кордону, в більшості випадків погано контрольовані. Нарікання справедливі: не встигли багатотонні вантажівки з червоними хрестами від’їхати з Києва чи Львова, як офіровані жертводавцями речі та харчі миттю з’являються у комерційних крамницях та на ринках, де гуманітарну допомогу можуть купити лише заможні особи. Навідуючись в Україну, о. Шевців розпізнав усілякі подібні махінації й подбав, аби зібрана минулого року австралійськими українцями поміч без перешкод потрапила до багатолітніх родин, сиріт і таких, що потребують, але соромляться просити. Знайшовся і спонзор-добродій Тарас Жовнірук, котрий заплатив за транспортування кільканадцятитонного контейнера з Австралії до морського порту в Одесі. Там вантажем заопікувався місцевий культурний діяч і активіст інженер Тарас Максим’юк, який допоміг прибулим зі Львова голові Клюбу греко-католицької інтелігенції «Обнова» Іванові Гречкові та сестрам-василіянкам швидко полагодити оформлення документів та інші необхідні формальності. Далі запломбований ще у Сіднеї контейнер привезли автом до манастиря сестер ЧСВВ у Львові. Не зважаючи на ремонт приміщення, невтомні сестри-монахині відразу зайнялися нелегкою справою розподілу гуманітарної допомоги. Насамперед до львівських шпиталів передали 35 пачок ліків і лікарського приладдя від Українського Лікарського Товариства Австралії, а також обладнання дентистичного кабінету для селища Нижнів Івано-Франківської области.
Настоятелька манастиря, преподобна сестра Модеста показує акуратні звіти про розподіл вживаного, але ще добротного одягу. Все ще продовжують надходити зворушливі подяки як зі Львова, так і з гірських районів — Турківського, Сколівського. Часто ці листи писані дитячою рукою. Просять передати вдячність доброчинцям з Австралії й поважні керівники области, котрі посприяли в справедливому розподілі гуманітарної помочі. Так, депутат Львівської обласної Ради, Генеральний директор об’єднання «Львівліс» Орест Фурдичко пише: «Як депутат виборчого округу № 7 (Турківський район), маю повну інформацію про матеріяльне забезпечення дітей шкільного віку в гірських селах. Смію запевнити Вас і жертводавців з Сіднею, що при розподіленні Ваших щедрих дарів не було ніякого несумлінного надужиття, оскільки все відбувалося в присутності і за посередництвом довірених людей». Ще одна подяка від отця Петра Салагуба, пароха церкви Різдва Богородиці з Брюховичів: «У зв’язку з важким матеріяльним станом вбогих та бідних людей стає дедалі більше. Тому стараюся допомогти людям не тільки словом, але й ділом. Користаючи з нагоди милосердя до ближніх, сестри Чину св. Василія Великого надали гуманітарну допомогу на мою парафію. А я, як парох, роздав бідним і малозабезпеченим сім’ям».
А ось лист за підписом провідного мистця-скульптора України, ректора Львівської Академії мистецтв Емануїла Миська:
«Преподобна мати Модесто. Ректорат Львівської Академії мистецтв та адміністрація Малої академії в с. Підбуж (Дрогобицький район) висловлюють велику подяку Вам, а за Вашим посередництвом усім жертводавцям з Австралії за виділену гуманітарну допомогу (одяг різних гатунків) студентам-сиротам і дітям з малозабезпечених родин. Окремо належиться подяка сестрам Бернадеті та Домініці, які були присутні при розподілі між дітьми подарованих австралійськими українцями речей.
Християнська лагідність та інтелігентна тактовність сестер дуже припала дітям до вподоби. Тому ректорат Академії має надію на подальшу співпрацю Вашого манастиря з учнями Малої Академії в справі катехизації та виховання їх в дусі християнської моралі». Нам не довелося довго чекати, щоб побачити цю співпрацю. Якраз в день свята Благовіщення разом з ректором Емануїлом Миськом, головою Клюбу греко-католицької інтелігенції Іваном Гречком, головою обласної організації Союзу українок Зоряною Білик та сестрами-василіянками Домінікою і Тадеєю вирушаємо до гірського бойківського селища Підбуж. Приїзд гостей зі Львова став святом для 46 здібних діток, котрі навчаються в Малій академії мистецтв. Цього дня сестри-василіянки вручили школярам щойно перевидані у Львові молитовники, складені Патріярхом Йосифом.
Іван Гречко розповів присутнім про австралійського священика отця мітрата Івана Шевціва, завдяки якому стало можливим, аби цей молитовник з’явився в Україні стотисячним накладом для безплатної передачі віруючим.
Це ще одна дуже важлива сторінка в доброчинній діяльності отця Івана Шевціва та його співпраці з львівським Клюбом греко-католицької інтелігенції. При кожній нагоді, перебуваючи у Львові, отець Шевців бере участь у заходах мирян, що відбуваются в ораторії Клюбу. Зокрема, завдяки коштам, зібраним І. Шевцівим, вже вийшло п’ять книг «Бібліотеки мирянина» КГКІ. Це порадник для хлопців-християн «На порогах змужіння» Патріка Ф. Доріяна, порадник для католицьких дівчат «На порозі зрілости» сестри Марії Вайнфрайд, проповіді о. Василя Лаби «Євангельські окрушини», «Шлях кожного до неба» Лео Трісата, «Перші кроки до неба» о. І. Шевціва. В стадії підготовки до друку ще кілька книг, на які чекають не лише греко-католики. Досвід показує, що згадані католицькі видання знайшли популярність також на сході та півдні України. Бо до Клюбу ГКІ часто дзвонять з Херсона, Миколаєва та інших міст, особливо вчителі, катехити, працівники бібліотек і активісти українських громад. Усі вони просять передати щире спасибі незнайомому, але близькому всім отцеві Івану Шевціву з далекої від України Австралії.
Кость Чавага
