Листи Папських Делегатів до українських єпископів із забороною дискутувати конституцію помісної УКЦеркви викликали найскорішу реакцію в самій Італії, де газета «Іль Темпо» /8 листопада ц.р./ надрукувала свій репортаж на підставі заяв Ватиканського Пресового Бюра. Незадовго журнал «Ло Спеккіо» за 19 листопада вмістив з цієї нагоди довшу прихильну для УКЦеркви статтю автора Джульєльмо Роспілioзі, яку друкуємо в цьому журналі в українському перекладі.
Кореспондент Ройтера, Андрув Тарновскі, помістив 24 листопада ц.р. добру інформативну статтю про змагання УКЦ до помісности в газеті «Вашінґтон Пост» п.н. «Ватикан відкидає українське прохання». З датою 11 листопада католицька газета в Лондоні «Де Таблет» помістила довшу статтю власної редакції про найновіші події в нашій Церкві п.н. «Загроза відірвання». Ця стаття заслуговує на увагу тим, що вірно і без промовчувань відзеркалює усі старання до помісности УКЦеркви у стосунках з Ватиканом.
Найбільше матеріялу у пресових агенціях і в американській пресі появилося з датою 26 листопада, безпосередньо по влаштованій нашим т-вом протестній демонстрації у Вашінґтоні. «Вашінґтон Пост» і «Сандей Стар енд Дейлі Нювс» друкували репортажі з нашої церковної проблематики переважно з поданих панею Евою Піддубчишин джерел, або людьми, яких вона до цієї акції змобілізувала. Крім того тематика нашої Церкви була темою двох /по дві сторінки величиною/ пресових повідомлень аґенції «Реліджес. Нювс Сервіс» в Йю Йорку, де також досить точно і об’єктивно представлено спір УКЦеркви з Ватиканом за помісність.
Католицька преса в Англії також інформує своїх читачів широко про справи нашого змагання до помісности користуючися нашими пресовими повідомленнями. «Католік Геральд», «Таблет», «Істерн Чирч Рев’ю» та «Кризостом» – це видання, які з власного зацікавлення поміщують вірні і неперекручені наші матеріяли.
Отець Володимир Андрушків, голова Братства св. Андрея, відбув декілька інтерв’ю з представниками католицької пресової аґенції, «Ню Йорк Таймс», та «Амеріка», що є органом отців Єзуїтів у ЗСА. «Амеріка» перед тим помістила з власної ініціативи обширну передовицю на теми нашої Церкви.
В світлі тих зібраних відомостей, а також і тих, що до нас не доходять, українське мирянство не може нарікати на мовчанку чужої преси, або на на якісь неокреслені ворожі сили, що завжди українську справу бльокують. Чужа преса говорить про нашу Церкву правду, об’єктивно і виразно. Претенсії можна натомість мати до української преси, а спеціяльно до католицької, яка протягом вісімлітнього інтензивного змагання до помісности УКЦеркви трактувала цю справу холодно спорадичними не завжди об’єктивними повідомленнями та без інтересу. Цілий епізод найновішого зовсім мало дипломатичного листа до наших владик не був в українській пресі як слід відображений, наче б ці справи відносилися до муринської а не української церкви. Це є доказом як глибоко вона /преса/ сидить, прямо чи посередньо, в пазурах ватиканських бюрократів.
Щасливим вийнятком являється тут серія статей проф. Г. Лужницького в щоденнику «Америка» чч. 211, 212, і 213, під наголовком «По їх вчинках пізнаєте їх», яка /серія статей/ своїм об’єктивним підходом до пекучих проблем нашої Церкви внесла багато ясности серед читачів.
