(В одинадцяті роковини його смерти)
Дивлячись із перспективи часу на життя українців у Чікаґо, можемо сміло ствердити, що постать д-ра Юрія Городиловського належить до небагатьох наших лікарів, що стояли в першій лінії українського громадського і церковного життя в Чікаго.
Бл. п. д-р Ю. Городиловський — це найкращий приклад українця-лікаря, який в своєму житті зумів погодити три фактори, а саме: обов’язки лікаря-інтерніста, обов’язки мужа і батька та громадсько-церковного діяча.
З належною пошаною згадуючи його, подаємо коротко його життєвий шлях та його многогранну діяльність.
Народився він 3 січня 1922 р. у Львові в родині адвоката Михайла і Олени Чабанів-Городиловських. Гімназію закінчив у Дрогобичі. Медичні студії розпочав у Львові, а закінчив їх у 1948 р. на Ерляґенському університеті в Баварії докторською дисертацією з ділянки серцевих недуг.
Від ранньої молодости цікавився спортом, а в роках 1940-1943 був членом репрезентативної дружини кошиківки і відбиванки.
В 1946 р. одружився з мгром фармації Іриною Бурко та в 1950 р. виеміґрував з родиною до Америки. Тут відбув ще два роки додаткового лікарського вишколу та після нострифікації відкрив приватну лікарську практику в Чікаго і був членом медичного збору лікарів у лікарні св. Хреста.
Належав до кількох американських медичних товариств і був активним членом Українського Лікарського Товариства в Чікаго, а в 1958 р. співорганізатором другого наукового лікарського з’їзду в Чікаго.
В 1963 р. очолив Комітет оборони традицій Української Католицької Церкви, а потім був співбудівничим собору свв. Володимира й Ольги в Чікаго та діячем Патріярхального руху. Також був членом Парафіяльної Ради, активним членом хору «Прометей» і старшим братом Братства св. Андрія Первозванного.
Д-р Юрій з дружиною Іриною, був щедрим меценатом українських культурних і церковних установ (собор свв. Володимира й Ольги, Патріярший фонд, фонд Катедри Українознавства при Гарвардському університеті, Український Літуратурний фонд ім. І. Франка в Чікаго та інші).
Помер несподівано на удар серця 18 березня 1982 р. на 60-му році свого трудолюбивого життя.
Родина і вдячна чікагська громада вшанували покійного доктора величавим похороном, який очолив Владика Іннокентій і мітрат М. Бутринський при сослуженні 6-х священиків, о. протопресвітера Ф. Білецького, о. крил. Л.Мудрого, о. І. Кротця, о. М. Головатого, о. П. Ґаладзи і о. М. Кузьми.
Після похорону відбулися поминки в авдиторії собору свв. Володимира й Ольги, що їх підготовило Сестрицтво Покрови Пресвятої Богородиці, на яких взяли участь родина і велике число парафіян і приятелів. Численні промовці на похоронах підкреслили великі заслуги покійного доктора.
Найбільше пережили втрату мужа й батька пані Орися і дочки Зірка і Марта та внучка Таня. Після смерти мужа пані Орися віддалася всеціло для родини і Сестрицтва Покрови св. Богородиці, а 31 грудня 1991 р. також відійшла у Вічність, де злучилася на віки із своїм дорогим Юрком.
Хай гостинна земля Вашінгтона буде їм обом легкою, а світла згадка про них залишиться на завжди між нами.
Вічна їм пам’ять!
д-р Павло Пундій
