Нововисвячений о. Юліян Осадца, свячення якого довершив Патріярх Йосиф у Римі, відправив першу Службу Божу в церкві св. Михаїла в Йонкерсі, в неділю 10 травня 1981 р. З о. Юліяном Осадцою сослужили в Службі Божій парох церкви св. Михаїла о. Петро Федорчук, о. д-р Василь Федаш і о. крилош. Любомир Мудрий. Дияконами були о. Василь Джулі та диякон Богдан Карась. Під час Служби Божої співав церковний хор під дириґентурою д-ра Олега Сохана.
Дивно і незрозуміло, що при цій нагоді перший раз у церкві в Йонкерсі під час Служби Божої поминали Патріярха Йосифа, хоч відомо, що офіційна лінія цього не поділяє. (До речі, коли вмуровували в угольний камінь церкви документ, то в українському тексті, за ініціятивою і на домагання вірних було написано: «Патріярх Йосиф», але вже в англійському тексті документу цього не було).
Після Служби Божої відбувся в Українському Народному Домі при Палісейд авеню бенкет на пошану о. Юліяна Осадци, в якому взяли участь священики, які сослужили, ближча і дальша родина о. Юліяна, запрошені гості та миряни з Йонкерсу. Бенкет відкрив і ним керував д-р Василь Кіналь. Змістове слово про о. Юліяна сказав інж. архіт. Аполінарій Осадца. При цій нагоді присутні довідались, що о. Юліян Осадца походить з священичої родини (в родині було 5 священиків), його батько о. Аполінарій загинув на Сибірі.
Також під час бенкету промовляли: о. Петро Федорчук, о. Василь Федаш, о. Любомир Мудрий, співорганізатор бенкету Каричевський, від Підгаєтчан вітав о. Юліяна Шкафаровський і також від комітету Підгаєтчан промовляв Олесь Пришляк з Гартфорду. В промовах присутні підкреслювали релігійні прикмети о. Юліяна. Підкреслювалось питання священичих кадрів у нашій Церкві. Це одне з найбільш важливих питань, бо від того, хто і що буде проповідуватись в українських церквах, буде багато залежати. Ми пам’ятаємо, що був час, що зі сторони нашої церкви було загрожене існування школи українознавства. Також був час, коли в цілоденній нашій школі в Йонкерсі діти молились по-англійському, щойно на домагання відданих учителів привернено молитву в українській мові разом з англійською. Ці й подібні випадки треба мати на увазі. Тут також можна згадати цьогорічні великодні відправи в церкві св. Михаїла в Йонкерсі, де великою несподіванкою для вірних було, коли в Страсний Четвер правилося 12 євангелій на переміну по-англійському і по-українському. Для чого це, кому це потрібно? Це мирян обурювало. Якщо по такій лінії піде наша Церква, то вона довго не вдержиться, а за це в першу чергу несуть вину священики.
На бенкеті також говорив о. Юліян Осадца, він наголосив, що його завданням є служіння Богові, нашій Помісній Українській Католицькій Церкві та українському народові. Отець Юліян поставив собі за ціль дальше продовжувати змагання до повної помісности і затвердження патріярхату, для цього він присвятить свою енергію і працю, бо цього вимагає час. Він підкреслив, що вибрав собі місію рятувати українську душу, бо від її врятування залежить наша майбутність. Отець Юліян відчуває, що до цього обов’язку його покликав Всевишній Господь. На цьому нелегкому священичому шляху бажаємо о. Юліянові Осадці багато успіхів у праці в Божому Винограднику на славу Божу, на добро нашої Церкви й українського народу.
Богдан Титла
