Якщо взяти до уваги, що наша релігійно-церковна пісня й українські св. Літургії на батьківщині перебувають у підневільному стані — переслідувані і тим самим не мають можливости ні рости, ні розвиватись, а тут, у вільному світі не всюди є можливість запрезентувати нашу багату релігійно-церковну музику в повному її звучанні, то вклад у популяризацію нашого хорового церковного мистецтва, що його робить ректор Української Папської Колегії ім. св. Йосафата, при Джанікольо у Римі, о. д-р Софрон Мудрий, ЧСВВ, є великий і заслуговує на увагу. Ми вже свого часу згадували на сторінках нашого журналу про популяризацію о. С. Мудрим української пісні, а зокрема — церковно-релігійної. В той час й на основі випущених платівок і магнетичних стрічок можна було подумати, що це був тільки припадок хвилини, кон’юнктура чи хвилеве захоплення, але сьогодні можна сказати, що о. Мудрий має певну цілеспрямованість і продуманий плян у популяризації релігійно-церковної пісні. В цьому напрямі видно, що плян цей є глибший, як на перший погляд може видаватись. Дехто може подумати про фінансовий бік справи, але куди важливішим є записання і збереження мельодії та тексту рідкісних релігійно-церковних гімнів, пісень, відправ і молитов.
Якщо ми вдумаємось над тим, що ми з кожним роком віддалюємось духово від релігійної творчости, яка виросла й розвивалась на батьківщині, а на місцях нашого поселення не тільки наша релігійно-церковна пісня, але й св. Літургії зазнають тубільно-мовного пристосування, то записи релігійного співу й Літургій на грамофонних платівках і самограйних стрічках будуть своєрідним «євшан-зіллям» і, може, не одному пригадають красу, чар і збудять любов до багатої української релігійно-церковної спадщини.
До речі, магнетичні стрічки можна було б добре також в якийсь спосіб перекинути на Україну. Це для наших вірних був би неоціненний релігійно-духовний скарб, на який наші брати і сестри є спрагнені. Правда, всі ці твори пересилаються на Україну через Ватиканське Радіо українською секцією. Але не зашкодить і нам самим послухати ці видані твори української релігійно-церковної творчости та запізнатись з її глибоким змістом і майстерним виконанням. Слухаючи цих пісень у правильному виконанні, ми відчуємо цю неохопну Божу велич, якій немає ні початку, ні кінця.
Знаємо, що були і є різні видання і різні платівки з нашими неперевершеними колядами й щедрівками, і про те тут я не буду згадувати, але хочу тут назвати рідкісні видання нашої релігійно-церковної мистецької хорової творчости, які появились заходами о. д-ра С. Мудрого. Тут можна назвати видання під назвою «Воскресні гимни і пісні» у виконанні хорів: церкви св. Варвари у Відні під дириґентурою проф. Андрія Гнатишина та Візантійського хору з Утрехту — Голландія під диригентурою проф. М. Антоновича. Ці церковні воскресні гимни і пісні переплетені з пристосованою тематично поезією різних українських поетів у чудовому виконанні Олекси Боярка. Вони викликають зворушливе почуття. Серед Воскресних Гимнів слід назвати окрему стрічку «Канон Воскресної Утрені» у виконанні вищеназваних двох хорів. Є окремі гимни на Великий Піст, «Велика Вечірня в українському обряді», «Українські релігійні пісні», «Українські великодні пісні», а також «Українські народні пісні» — всі у виконанні церковного хору св. Варвари під дириґентурою проф. А. Гнатишина. Тут тільки названо деякі з них, а їх багато більше. Тут не згадуємо попередніх творів Тараса Шевченка й Франкового «Мойсея» у виконанні мистецького слова Олексія Яхименка, Святої Літургії у виконанні згаданого хору під дириґентурою А. Гнатишина. Ні більше, ні менше о. Софрон Мудрий має вже гарну збірку видань хорового мистецтва і мистецького слова української релігійно-церковної творчости, з чого він може бути гордий та за що йому належить подяк ата признання. Деякі із згаданих творів можна набути у крамниці «Арка» в Нью-Йорку.
