Із звукозапису на концерті в Римі 13 липня 1975 р.
О, Отче наш, що є на небесах!
Почуй молитви грішних і невміючих дітей Твоїх,
Які в своїх серцях несуть Ім’я Твоє
Не з гнівом, але вірючи!
Почуй молитви тих, що не здавалися,
Які блукали по важких дорогах,
Які бездомно в чужинах скиталися
І утомившись, сіли на чужих порогах.
Послухай їх, роз’єднаних, розсварених —
Це ж Твої діти, нерозумні діти,
Тобою чужиною вже покарані,
Розгублені, розбиті, не добиті.
Призначив Ти їх на життя без кореня,
Бо без Твоєї волі це не сталося.
Послухай же молитви тих нескорених,
Які жили, як вміли, помилялися і вірили.
О, Отче наш єдиний,
Ти, що для нас післав на землю Сина!
Дай розум нам у єдності змагатись,
Дай силу нам не відступить з дороги,
Дай вміння нам в житті не захитатись
І дай вогню й щоденної тривоги,
Щоб не заснули, ми
Щоб не втекла нам доля!
Та, Боже наш, хай буде Твоя воля
Лиш дай наснаги,
В єдности добитись
Щоб з Патріярхом нашим помолитись
Ми мали змогу гордо і відкрито
Без ласк чужих і без чужого мита.
Склонивши голови, лише, перед Тобою
І більш — ні перед ким! — щоб гордою ходою
Ми всі йшли разом В боротьбі за волю народу,
В вірі й чистоті сумління.
Твоя є, Боже, сила, слава й воля
На віки вічні. Амінь!
