Можна поставити твердження, що зараз немає другої ідеї, як ідеї патріярхату Помісної УКЦеркви, що її висунув на Вселенському Соборі Ватиканському II, тодішний, звільнений з 18 річного заслання Митрополит Йосиф, тепер Патріярх, яка б так прийнялась серед народу і безперебійно зростала і розвивалась. Це є незаперечний факт. Можна з певністю сказати, що ця ідея патріярхату стала нашою обновою і новим етапом у процесі розвитку Помісної УКЦеркви. В зв’язку з відзначенням 15 річчя цієї ідеї по всіх осередках нашого поселення у вільному світі патріярхальні клітини — відділи улаштовували й ще улаштовують святочні сходини, збори, чи окремі вечорі на яких широко обговорюються проблеми нашої Церкви. В цій черзі й ньюйоркський Відділ Т-ва за Патріярхальний Устрій Помісної УКЦеркви також улаштував святочні Збори для відзначення цієї святої, живої й рушійної ідеї патріярхату, які відбулись в неділю 3 грудня 1978 р. Святочні Збори розпочато молитвою, яку провів о. д-р Іван Гриньох. Голова Відділу мґр. Ярослав Щербанюк привітав численно зібраних мирян та несподіваного гостя, що прибув на ці Святочні Збори о. проф. Івана Гриньоха.
Панна Наталка Ковалишин з Філядельфії з чуттям продеклямувала вірш Р. Завадовича присвячений Патріярхові Йосифові. Наталка своїм гарним виконанням перенесла присутніх у інший світ — світ Патріярха Йосифа. Учасники своє захоплення деклямацією відповіли гучними й довгими оплесками.
Провідний член зорганізованого мирянського руху і рівночасно голова Відділу Т-ва за Патріярхальний Устрій Помісної УКЦеркви в Нью Гевен мґр. Михайло Бойко виголосив дбайливо опрацьовану доповідь присвячену ідеї, що її висунув на другій сесії Вселенського Собору Ватиканського II тодішний Митрополит , а тепер Патріярх Йосиф. Доповідач, як укінчений теолог сягнув до євангельських правд, навівши євангелиста Івана, а саме навів цей момент, коли його було звільнено з ув’язнення, і порівняв з звільненням Патріярха Йосифа. Нагадав, як в той час заговорила про це звільнення вся світова преса, радіо й телевізія. Доповідач поруч з тим не тільки пригадав історичного значення виступ на другій сесії Вселенського Собору Ватиканського II Митрополита Йосифа, який виходив поза приняті рамки Собору, але поруч з тим також насвітлив історичне обоснування ідеї патріярхату Помісної УКЦеркви, підкреслюючи, що це не сталось без фактичного історичного підложжя. Розгорнув широке полотно українських церковних проблем в минулому, з певним наголосом та підкресленням на сучасність з спрямованою перспективою на майбутнє. Окремо підкреслив, що висунена ідея патріярхату 15 років тому стала сьогодні вже дійсністю. Наша Церква стала патріяршою і має свойого Патріярха Йосифа. Дехто ще цього факту не годен сприйняти й належно оцінити, але цей факт має своє глибоке й непроминальне значення в процесі розвитку нашої Української Церкви і всього українського народу. Доповідач вдало схопив всю сутність проблем й всесторонньо представив святочно зібраним мирянам, які виявили своє вдоволення і вдячність доповідачеві щирими оплесками. Доповідь була добре опрацьована і сперта на фактах та переконлива для слухача.
Після доповіді до святочно зібраних мирян сказав вдумливе слово о. Іван Гриньох, нав’язавши своє слово до висловнених думок М. Бойка, а саме подав факт, який став причиною до ув’язнення євангелиста Івана, о. Іван окремими образами змальовував картини ситуацій на церковному відтинку. Учасники виступ о. Івана також прийняли з великим захопленням. М. Галів поділився інформаціями про недавно відбуті синодальні наради наших владик в Римі, що відбулись в другій половині листопада 1978 р. Хоч програма Святочних Зборів була скромна, але Збори пройшли гідно, достойно в святочній атмосфері. Святочні збори закінчено молитвою, яку знову провів о. Іван Гриньох.
Учасник
