Нью-Йоркський відділ Українського Патріярхального Товариства, як також інші відділи Т-ва й українські громади, згідно з пляном крайової управи в США відзначили 15-ть річчя з дня смерти світлої пам’яті Патріярха Йосифа. Отець Пилип Сандрик. ЧСВВ у церкві Чесного Хреста на Асторії — Нью-Йорк у неділю, 19 вересня 1999 р. відправив Службу Божу і Панахиду в пам’ять Патріярха Йосифа. У церкві св. Юра у Нью-Йорку о. парох Патрикій Пащак, ЧСВВ. після Служби Божої, відправив Панахиду. О годині 2-гій, після обіду, у домі НТШ відбулись святочні сходини присвячені 15-ть річчю смерти Патріярха Йосифа. Голова відділу УПТ-ва в Нью-Йорку о. дякон Юрій Малаховський привітав учасників і молитвою відкрив святочні сходини, вшанувавши пам’ять Патріярха Йосифа. До слова попросив Миколу Галіва, який на вступі підкреслив, що зі смертю Патріярха Йосифа, 7 вересня 1984 року закінчився унікальний, двадцять один річний період непередбаченої, динамічної праці в історії розвитку нашої Помісної УКЦеркви у діяспорі. Пригадав, як Блаженніший Йосиф говорив до дві з половиною тисячі соборових отців Вселенського Собору Ватиканського II: «…Мене уповноважують віки, мене уповноважують мої попередники, мене уповноважують неприсутні, переслідувані говорити тут у їх імені…» Це був потрясаючий виступ, який соборові отці, поза прийнятим реґляміном, відгукнулись спонтанними оплесками. Тоді ж Блаженніший Йосиф також виснув питання патріярхату. Доповідач у глибоко продуманому слові підкреслив багато фактів з творчої праці Блаженнішого Йосифа, кажучи, що з перспективи 15-ть річної смерти Патріярха Йосифа можна з певністю сказати, що Патріярх Йосиф мав особливу Божу харизму у своїй подвижницькій праці для розвитку і росту Помісної УКЦеркви. Він мав візію, знав що нашій Церкві належить і до чого прямувати. Кінчаючи своє слово нагадав слова Завіщання Патріярха Йосифа, яке голляндський монах о. Веренфрід Ван Страатен просив, щоб це «Завіщання» постійно читали владики, священики і миряни, ось слова Патріярха: «Разом з цією молитвою прощаюсь з світом і всіма Вами дорогі мої духовні діти .. залишаю Вам свій Батьківський і Пастирський Заповіт»: «…щоб ви не зневірились» «…щоб ви любили один одного…»
Черговою точкою було прочитання «Завіщання …» Патріярха Йосифа, яке виконав артист Студії Мистецького Слова Лідії Крушельницької Володимир Курило. Слід підкреслити, що Завіщання Патріярха Йосифа є унікальним твором, який у виконані прозвучав глибоко-зворушливо, а присутні прослухали з увагою і особливим зацікавленням. Мабуть піхто інший не збагнув, великої вартості, Завіщання Патріярха Йосифа, як уже згаданий, о. Веренфрід, який закликав, що це Завіщання повинно бути у кожній хаті. Це справді унікальний твір до якого не раз будуть повертати, церковні достойники, священики, миряни і дослідники.
Ксеня П’ясецька, колишня дикторка радіо UBN, прочитала два вірші Богдана Стефанишина із збірки «Патріярхові України»: «Вмер Батько Церкви та народу» і «Патріярх». Зачитані поезії своїм глибоким змістом виразно накреслювали силюету Патріярха Йосифа. На закінчення Христя Навроцька прочитала цікаву новелю «Дзвони» Ольги Дучемінської із збірки «Сумний Христос».
І знову святочні сходини закінчено молитвою.
