Владика Ігор (Возняк), єпископ помічник
Народився 3 серпня 1952 року в селі Липиці Миколаївського району Львівської області. Вивчав філософію та богослов’я у підпільній Семінарії у Львові. Увійшов до Чину Найсвятішого Ізбавителя. Перші обіти склав у 1975 році, вічні – у липні 1981 року. Рукоположений на священика 23 листопада 1980 року. Працював у підпіллі у Вінниці та навколишніх селах. З 1990 по 1996 рік був Протоігуменом ЧНІ. Після 1996 року душпастирював у Вінниці. З 1998 року – учитель новиків Львівської провінції Отців Редептористів. Водночас продовжував душпастирську діяльність, особливу увагу приділяючи проповідництву та реколекціям для монахів, монахинь і мирян. Крім української, володіє російською, польською, італійською та англійською мовами.
Владика Гліб (Лончина), куріальнй єпископ УГКЦ
(Окрема стаття про владику Гліба в цьому номері – Владика з покоління “трьох зусиль”)
Вл. Гліб: “. . . Мені доручають опіку над нашими емігрантами в країнах Південної Європи, де немає єпископа (Португалія, Іспанія, Італія, Греція). Необхідно буде ознайомитися з проблемами наших людей у цих країнах, відвідати місцеві громади, організувати для них душпастирську опіку, цікавитися їхнім життям. Інше завдання, яке лежатиме на моїх плечах, це праця літургійної комісії: вивчення стану речей, приготування перекладів, написання нових служб (наприклад, на честь недавно проголошених блаженних) тощо”.
Владика Степан (Меньок), екзарх Донецько-Харківський
Народився 19 серпня 1949 року у с. Наконене Яворівського району Львівської області. Філософські та богословські студії завершив у підпільній Семінарії у Львові. Вступивши до Чину Найсвятішого Ізбавителя, склав перші обіти у 1975 році та вічні – 8 листопада 1981 року. Був рукоположений на священика 8 липня 1981 року. Душпастирював у підпіллі на Львівщині. Крім широкої душпастирської діяльності виконував обов’язки провінційного економа та вікарія. Відтак, із 1994 по 1997, був Ректором Львівської Духовної семінарії Святого Духа. З 1997 року був Ігуменом монастиря св. Альфонса у Львові та Ректором Вищого духовного інституту Львівської провінції ЧНІ ім. блаженного Миколи Чарнецького. Володіє українською, російською, польською і французькою мовами.
Вл. Степан: “. . . Перебуваючи в тих маленьких парохіях в Донецьку і в околиці, я побачив, що люди просто хочуть бачити душу Церкви. І цю душу вони шукають у священиках. У Фастові на посвяченні нашого нового храму я підійшов до однієї бабці і заговорив до неї. Вона каже: “А мені дев’яносто чотири годка, я православная”. Я й питаюся: “А що Вас змусило прийти в нашу церкву?” – “Я Вам скажу, батюшка, наш батюшка приходить у церкву, відправляє, виходить і нікого не бачить. А тут Ви підійшли до мене, простої жінки, і заговорили! У вас, у вашій церкві є душа!” Люди шукають не великих богословських істин – вони хочуть знайти Бога, і якщо ми Бога несемо відкритим і щирим серцем до людей, то вони й до нас потягнуться. “
