Під повищою назвою появилася, в почитному католицькому тижневику римо-католицької, бруклинської дієцезії «Таблет», за 27 квітня 1978 р. стаття на актуальну тему о. Вільяма Фері. З огляду на заклик наших владик до конструктивної дискусії в справі духовних покликань, постараюсь тут передати зміст думок статті. Хоч о. В. Фері пише про римо-католицьку Церкву, однак ця сама проблема має місце й в нашій Помісній УКЦеркві, а може вона в нас ще більш актуальна. Наша Церква є загрожена, бо при природнім, а часом й неперебдачених відходах священиків, що помічається в останньому часі часто число священиків зменшується, а не навпаки. Не бачити цього загрозливого явища, значить втікати від реальної дійсности, втікати від себе самого. Постараймось не шукати зараз винних, але стараймось спільно знаходити вихід з даної ситуації.
о. Фері стверджує, що тепер є популярно католицьким видавництвам мати спеціяльні видання про покликання, де підкреслюється обов’язок кожного християнина піддержувати духовне життя в церкві. В підзаголовку: «Постійне зменшення» автор стверджує скоро наростаючу кризу в духовному стані. За останніх 15 років в Америці, а в Європі ще скоріше число юнаків і юначок до священичого й монашого покликань постійно зменшується. В статистиці подано: число в єпархіяльній духовій симінарії зменшилось на 60%, в монастирях на 70%, а в новіціятах сестер — братів, неймовірно, до 90%! В XX столітті покликання покладено виключно на молодь, що є історичним феноменом. Тоді, коли на протязі віків 80% всіх покликань були люди в дозрілому віці, а в перших століттях до п’ятого включно всі покликання були в старшому віці.
У світлі такої дійсності Церква повинна принимати покликання не тільки серед молоді, але перестудіювати історію і привернути давну традицію і — принимати покликання в кожному віці. Вже тепер завважується збільшення покликань в старшому віці. Під сучасну пору майже всі семінарії мають кандидатів у старшому віці. У світлі факту, що покликання молоді зменшується о. Фері закликає до повороту до старих традицій, себто принимати покликання в кожному віці і в тому бачить вихід з кризи.
Зараз переводяться досліди й студії в справі кризи нових покликань серед молоді. Висліди студій показують, що молодь є обережна й навіть боязлива щодо посвяти свойого цілого життя Богові. Звичайно така боязливість постає також і в старшому віці. В світлі тієї дійсності є очевидним, що Христос запрошує до покликань кожного й кожну без огляду на вік.
Стільки о. В. Фері, а тепер слово й діло за нашими владиками, монашими чинами й вірними. Світлий ювілей тисячоліття Хрещення Руси-України нехай стане для нас всіх духовним відродженням. Незабуваймо, що Патріярхат Помісної УКЦеркви без духовних покликань буде протилежним до бажань нашого Патріярха Йосифа і всіх нас.
