(Патріархові Йосифові в століття з дня народження
і перенесення його праху з Риму до Львова)
Ти метеором з’явився ясним;
Не тим, що заблисне і згасне вночі,—
Ти світиш промінням незгасним, стійким,
Освітлюєш ночі і хмаристі дні.
Минули страждання, колючі дроти,
Ворожі підгорні, їдкі крикуни*,
А світло Твоє буде сяти віки
На видноколі добра вітчизни.
З Святоюрської крипти Твоєї
Несеться Твій голос, і світло, й завіт:
Любіть свою Церкву, Народ свій любіть,
Збагачуйте, браття і сестри, наукою світ!
Глядіть, чим були і чим є дорогі
Для вас Захід і Схід!
А ми, у країні своїй і чужій,
Живитимем думи Твої,
Ми будем плекати плоди їх скарбні
На славу Вкраїні з поклоном Тобі!
1992
* Підгорний і Крикун — обвинувачі митрополита Сліпого на засланні.