Заходами Громадського Ділового Комітету, 5 листопада 1994 p., у залі Наукового Товариства ім. Шевченка, в Нью-Йорку, відбулась успішна, на високому рівні, наукова конференція, присвячена Слузі Божому Андреєві, у п’ятдесятріччя з дня смерти. На жаль, не всім бажаючим вдалось бути на конференції, бо заля не могла всіх бажаючих помістити.
Конференцію можна назвати інтернаціональною і міжконфесійною, бо чотирьох доповідачів, кожний з них заступав іншу конфесію, а двох доповідачів були неукраїнської національності! Владика Всеволод заступав православний світ; Курт І. Левін, жид, Мойсеєвого віровизнання; д-р Анджей Зємба, поляк, римо-католик і проф. Василь Ленцик, католик східнього обряду. Доповіді були виголошені у дусі Слуги Божого Андрея, шукання правди, любови і єдности.
Конференцію відкрив голова Громадського Комітету Микола Галів. Привітав преосвященних владик, Василя і Всеволода, присутніх отців, доповідачів та всіх учасників. Підкреслив, що завданням конференції є відсвіжити світлу пам’ять Слуги Божого Андрея та проаналізувати його багатогранний і унікальний життєвий шлях.
Митрополит Андрей прийшов на світ 29 липня 1865 р. у боярській, спольщеній українській родині Івана і Софії з Фредрів, Шептицьких. Роман-Олександер-Марія Шептицький, у юнацькому віці покидає розкішне життя, яке стелилось перед ним, переходить на лоно своїх предків і присвячується монашому житті Отців-Василіян. В цьому, ним вибраному життєвому шляху, Роман Шептицький бачив візію свого власного життя, візію Української Католицької Церкви й українського народу. В цьому тільки можна безпомильно вбачати Божий палець — Боже Провидіння. Слуга Божий Андрей переставився у небесні хороми у дуже для нашої Церкви критичний час, п’ятдесят років тому, але він залишився живий у нашій пам’яті, він живе у наших серцях. Він живе в серцях наших доповідачів, які нам у своїх вдумливих доповідях будуть відкривати Митрополита Андрея, як унікальну, великого серця, добросердечну людину, великого гуманіста, філантропа, неперевершеного христового робітника у Божому Винограднику, князя Української Церкви й провідника українського народу. Разом з доповіда¬чами кожний для себе буде відкривати свого Слугу Божого Андрея.
Після, цих висловлених думок ведучий конференцією попросив до слова-привіту преосвященнішого Владику Василя, Епарха Стемфордської Епархії УКЦеркви, який є одним з найбільш динамічних владик, з великим зрозумінням до міжконфесійного діялогу — екуменізму. Владика Василь Лостен щиро і тепло привітав кожного з доповідачів поіменно, підкресливши при тому особливе значення Слуги Божого Андрея для Церкви та суспільства, це велич, яку ми ще не вспіли належно оцінити. Побажав успіхів у нарадах конференції.
