В останньому часі наше Товариство вийнятково понесло болючі втрати в членстві. В першу чергу слід назвати —
Бл.п. ред. Романа Данилевича
24 березня 1985 р. в Торонто — Канада трагічно загинув на 82 році життя визначний член Патріярхального руху Помісної УКЦеркви ред. Роман Данилевич. Разом з ним загинули його молодший брат Богдан з дружиною Ярославою і донькою Мартою, замужньою Бойцун, яких постріляв син Богдана і Ярослави Данилевичів Володимир і в кінці сам закінчив самогубством.
Так раптово обірвалось ще повне енергії і плянів життя Романа Данилевича, який належав до визначних діячів патріярхального руху, був довгі роки членом керівних органів Українського Патріярхального Світового Об’єднання (УПСО), останньо був головою Ради Мирян Українського Патріярхального Т-ва в CШA, видатним діячем Товариства «Обнова» і в загальному активним громадським, а зокрема довголітнім католицьким діячем. Він же був колишнім головним редактором «Християнського голосу» у Мюнхені — Німеччина Це велика втрата для нашої громади в широкому розумінні, а у вужчому для нашого Українського Патріярхального Т-ва. Окремо присвячену статтю про Романа Данилевича друкуємо нижче.
Хай Всевишній Господь прийме їх душі у своїх безмежних оселях, а світла пам’ять про них хай довго залишиться між нами.
Відійшов у Божі засвіти інж. Володимир Онишкевич
По довгій і важкій недузі 26 березня 1985 р. перенісся у Божу вічність член Українського Патріярхального Т-ва Ньюйоркського Відділу Володимир Онишкевич. Покійний походив з відомої української родини на західніх українських землях Онишкевичів. З дому виніс всі добрі прикмети. Вже в юнацькі роки став вояком українських формацій і брав участь у визвольних змаганнях. На протязі свого життя брав активну участь у громадсько-політичному й церковному житті. Як інженер був довголітнім членом Товариства Інженерів. Коли виринуло питання змагань за привернення історичних прав нашій Церкві та питання піднесення нашої Церкви до гідности патріярхату, він активно включився у працю Українського Патріярхального Т-ва в Нью-Йорку. На протязі довгого часу працював у Науковому Товаристві ім. Шевченка в Нью-Йорку. Покійний був надзвичайно чесною і працьовитою людиною та був справжнім українським патріотом до кінця свого життя. Не забуваймо його в наших молитвах.
Раптово помер Іван Костюк
Понад сподівання 28 березня 1985 р у Трентон; відійшов у Божу вічність відомий журналіст, пластун, член Українського Патріярхального Т-ва Іван Костюк. Покійний належав до активних, працьовитих та відданих і щедрих осіб у нашій громаді. Він все підтримував кожну добру справу. Треба сказати, що він своє трудолюбиве життя не змарнував, але завжди віддано служив українській громаді як добрий журналіст, пластун і громадсько-політичний діяч. Коли постало Українське Патріярхальне Т-во, став його членом і віддано піддержував реалізацію ідей св.п. Патріярха Йосифа. Як журналіст також співпрацював з журналом «Патріярхат» та підтримував його. Покійний був гарною і милою людиною. Його у вічну дорогу прощала численна українська громада. Збережім пам’ять про нашого члена Івана Костюка та не забуваймо його у наших молитвах.
Українська громада у Боффало прощала д-ра Михайла Сайкевича
у вічну дорогу
26 березня українська громада в Боффало втратила відданого громадського і церковного діяча д-ра Михайла Сайкевича. В похоронних обрядах Михайла Сайкевича взяла участь широка українська громада, бо він був її активним членом. Покійний був активним членом Українського Патріярхального Т-ва в Боффало. Радіопрограма Українського Патріярхального Т-ва у Боффало 31 березня 1985 р. присвятила покійному Михайлові Сайкевичу окрему згадку, відмічуючи його біографічні дати та його особливий вклад праці для добра української громади й української Церкви.
Хай Всевишній Господь прийме його праведну душу до своїх хоромів, а пам’ять про нього надовго залишиться між нами.
Відійшов у вічність Андрій Мудрик
В дні 23 березня 1985 року громада Озон-Парку відпровадила на вічний спочинок одного з взірцевих парафіян церкви Св. Покрова в Озон-Парку — Андрія Мудрика. По довгій і тяжкій недузі відійшов у вічність, залишаючи горем прибиту родину дружину Марію, дочку Дарію і сина Богдана. Невблаганна смерть не дала покійному змоги подбати про докінчення виховання малолітніх дітей. Покійний Андрій був зразковим громадянином, батьком та мужем, був діяльним у всіх громадських установах та жертвенним на громадські цілі, а діти виховані в українськім дусі в любові до своєї Церкви і свого народу. Тож не дивно, що на обох панахидах так численно взяли участь його друзі, щоб віддати молитовну пошану його світлій пам’яті. На панахиді прощали покійного: Роман Крупка від Патріярхального Товариства, Михайло Білейчук від ООЧСУ. Поховано покійного на католицькому цвинтарі Св. Духа в Гамптенбургу, Н.-Й. По похороні відбулась тризна, де присутні зложили в пам’ять покійного Андрія $185.00, які розділено так: Радіопрограма оо. Василіян в Нью-Йорку — $45.00, Радіопрограма Мариновича — $45.00, «Національна Трибуна» — $45.00, Патріярший Фонд — $50.00. В цей спосіб громада в Озон-Парку віддала останню прислугу своєму співпарафіянинові Андрієві.
Михайло Білейчук
