Блакить і сонце. Синій океан.
Блищать на хвилях пінисті світила,
Он там рибальські блимають вітрила,
Крізь хвилі пре дельфінів караван.
Шумлять, співають хвилі гимн-пеан,
Вітрець підняв свої тендітні крила,
Торкає плечі; чую — кожна жила
П’є свіжий бриз; я наче справжній пан.
І в роздумі мій дух пливе, злітає
Туди, де вид усіх стихій світає,
Де сонце, вітер, море й людський твір
Зродились в вічнім пляні Провидіння.
Йому, Творцеві всіх всесвітніх мір,
Моя подяка й вірний гимн служіння.
Лицарям першого походу на Київ
(До 31 серпня 1919 р.)
Гул рокотав, клекотів, розливавсь
По України поритих полях.
В Києві прапори, дзвони і квіти,
Й лави вояцькі в соборних рядах.
Слава й тріюмф, обагрянені кров’ю,
Звагу кріпили любови вогнем.
Ніч чорнокрильна з шляхів відступала,
Київ вітався з веселковим днем.
«Влада й земля — автохтонам Вкраїни!»
Воля осяяна правду несла;
Батькові й матері, дітям і внукам
Радість в надії рожевій плела.
Хоч хмароносці веселку затьмили
Й воля свята під багнети лягла,—
Ваша ідея і віра живе в нас:
Скине кайдани Соборна-нова!
