За прикладом Христа, спільнота Його учнів до сьогодні намагається служити людям, ураженим хворобою, полегшувати їхні страждання, лікувати, духовно підтримувати. Якщо раніше ініціатива такої діяльності походила від конкретних осіб чи монаших згромаджень, то нині Церква, зокрема Католицька, координує працю у сфері допомоги хворим на найвищому рівні, тим самим вказуючи на важливість цієї сфери людського життя. Цього року виповнилося чверть століття Папській Раді душпастирства служби охорони здоров’я. У Греко-Католицькій Церкві духовна опіка хворих – теж серед пріоритетних напрямків праці. Кожна єпархія має свою Комісію у справах душпастирства охорони здоров’я. На міжєпархіяльному рівні їхню роботу узгоджує Митрополича Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я.
Про міжєпархіяльну Комісію у справах душпастирства охорони здоров’я
Комісія є міжєпархіяльним органом УГКЦ, покликаним розвивати та підтримувати місію Церкви у сфері охорони життя та здоров‘я в Україні. Життя Комісії дав декрет Глави УГКЦ Патріарха Любомира Гузара від 30 листопада 2004 року; згідно з цим документом, Комісію очолила с. Надія Котур, ССНДМ.
Одним із перших завдань Комісії стала організація капеланської праці в лікувальних установах. З огляду на це, було проведено круглий стіл за участі душпастирів, які працюють у сфері охорони здоров’я. Учасники заходу ознайомилися зі станом справ у сфері служіння в лікувальних установах, обговорили питання ідентичності й ролі медичного капелана. Згодом це дало поштовх замислитися над актуальними проблемами і потребами, які озвучили капелани, та шукати можливостей їх вирішення. Серед них були питання формування єпархіяльних комісій душпастирства охорони здоров’я; організація капеланської праці та освіти для капеланів, волонтерів і медичних працівників; питання забезпечення їх відповідною україномовною літературою; визнання в Україні на державному рівні статусу медичного капелана. Так поступово були сформовані основні завдання Комісії, над якими вона й надалі працює.
Серед них – визначення напрямків та форм душпастирства Церкви у сфері охорони життя та здоров‘я; налагодження співпраці з церковними, державними та громадськими організаціями і установами, які працюють у сфері охорони життя та здоров‘я; поширення в українському суспільстві вчення Церкви щодо життя і здоров‘я людини та сенсу її терпіння; утвердження християнських цінностей в соціально-медичних інституціях, навчальних закладах та в законодавстві; сприяння вихованню відповідального та уважного ставлення до кожного хворого й пошани до його гідності.
На загал Комісія провадить діяльність у чотирьох напрямках. Перший із них – пасторальний, втілений у розробленні, організації і реалізації пасторальних програм, заходів та акцій у сфері охорони життя й здоров’я. Також Комісія сприяє координації пасторальної праці в лікувальних установах.
Другий напрямок – освітній. Комісія організовує науково-практичні семінари, тренінги та інші заходи для душпастирів, медиків і волонтерів, а також сприяє спеціалізованому вишколу для пасторальної праці у сфері охорони здоров’я.
Третій напрямок – академічний. До нього належить організація конференцій, круглих столів на актуальні теми та проведення досліджень, моніторингів проблем сфери охорони здоров’я.
Останній напрямок – видавничий. Зважаючи на брак спеціалізованої літератури для пасторальної праці у сфері охорони здоров’я, Комісія почала вивчати та перекладати українською мовою різні документи та підручники. Світ уже побачили апостольський лист Папи Івана Павла II «Salvifici Doloris», посібник Єпископської конференції Італії «Навчитися від хворого», директивний документ Ради Єпископської конференції Італії «Душпастирство охорони здоров’я італійської Церкви», душпастирські підручники «Мозаїка милосердя», «Будь соняшником біля плакучих верб» та інші.
Є й інші здобутки, зокрема, у сфері проведення навчально-просвітницьких заходів та вишколів. Серед них – семінар «Ідентичність та присутність капелана в душпастирстві охорони здоров’я» (2005 р.), серія навчальних курсів «Слідами Доброго Самарянина» (2006-2008 рр.), «Надання допомоги та розвиток емоційної компетенції» (2009 р.), «Супровід важкохворих» (2009 р.), «Еннеаграма» (2010 р.). Проведено конференції та круглі столи на теми: «Християнське розуміння людського страждання у світлі вчення Апостольського листа Папи Івана Павла ІІ “Salvifici Doloris”» (2006 р.); «Солідарність із людьми, що живуть з ВІЛ/СНІД: душпастирські, медичні, правові аспекти» (2006 р.); «Паліативна опіка в Україні: Церква і держава на шляху до співпраці» (2007 р.); «Покликання служити хворому» (2008 р.).
Представники Комісії регулярно беруть участь у національних та міжнародних наукових конференціях, зокрема з проблем СНІДу, узалежнень, зустрічах капеланів та в спеціалізованих щорічних конференціях, організованих Папською Радою у справах душпастирства охорони здоров’я.
Особливу увагу хотілося б приділити двом важливим проектам Комісії. Мова йде про проект «За тверезість життя» та сертифікатну програму з біоетики «На службі охорони життя».
«За тверезість життя»
У жовтні 2006 року Синод єпископів Києво-Галицької митрополії УГКЦ прийняв рішення про створення міжєпархіяльної підкомісії «За тверезість життя» у складі Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ. Головою підкомісії призначено о. д-ра Андрія Логіна, її метою є протистояти поширенню алкогольної залежності в українському суспільстві й тим самим допомагати людям жити відповідно до їх власної гідності, дарованої Творцем. Підкомісія проводить просвітницькі заходи по школах, парафіях та в трудових колективах, займається профілактикою алкогольної залежності, надає практичну допомогу залежним від алкоголю та членами їхніх родин. Уже проведено низку заходів у сфері пропагування тверезого способу життя серед вірних Церкви та громадськості загалом, а також координується душпастирська праця з надання духовної допомоги жертвам алкозалежності.
Віднедавна було розпочато пілотний проект – консультативно-просвітницький центр у м. Тернополі, який проводить духовно-просвітницьку роботу серед вірних, щоби сформувати в них стійке переконання про шкідливість непоміркованого вживання алкоголю. Центр допомагає залежним від алкоголю як індивідуально, так і цілим сім’ям.
Сертифікатна програма з біоетики «На службі охорони життя»
Одним із останніх вагомих досягнень Комісії став спільний із філософсько-богословським факультетом Українського Католицького Університету проект запровадження першої в Україні сертифікатної програми з біоетики та душпастирства охорони здоров’я «На службі охорони життя». Над її створенням понад півроку працювала спеціальна робоча група у складі о. д-ра Ігоря Бойка, декана філософсько-богословського факультету УКУ, п. Стефана Дмитришина, голови Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я, та співпрацівника комісії о. д-ра Андрія Логіна, голови підкомісії «За тверезість життя». Реалізація ж програми відбулася завдяки особливій підтримці та особистому сприянню професора Макгільського Університету д-ра Юрія Мончака з Канади та його родичів – о. Івана Гаврилюка, Дарії Когутяк та Софії Кокоцької.
Головними цілями програми є поглиблювати знання з християнської моралі, біоетики та душпастирства охорони здоров’я через виклади тематичних курсів; підготовка компетентних фахівців у галузі біоетики для праці в біоетичних комітетах України; вишкіл фахівців у сфері паліативної опіки, зокрема тих, які працюватимуть у госпісах та інших лікувальних закладах, а також спеціалізована душпастирська освіта для праці в лікувальних установах (вишкіл капеланів та волонтерів, які працюють у галузі охорони здоров’я).
Програма передбачає 240 годин викладів протягом року. У квітні цього року вже відбувся перший випуск слухачів програми. Це були 16 осіб, які представляли різні сфери діяльності: починаючи від юристів, закінчуючи біологами та працівниками сфери охорони здоров’я. Під час навчання вони мали змогу слухати викладачів з України та з-за кордону, які розкрили для них теми основ християнської віри та моралі, біблійного погляду на здоров’я і життя людини, основ душпастирства охорони здоров’я, християнської антропології, психології здоров’я і хвороби, основ біоетики й праці в біоетичних комітетах, а також ознайомили їх із авторитетними біоетичними документами Церкви та міжнародного законодавства.
Програма є вагомим кроком на шляху до гуманізації сфери охорони здоров’я на основі християнських цінностей і персоналістичної моделі біоетики та виховання пошани до цінності й гідності людського життя від зачаття до природної смерті. Її актуальність очевидна. Сьогодні в Україні ми вже маємо потрібну кількість фахівців у сфері богослов’я та біоетики, котрі мають відповідні фахові знання. Це, у свою чергу, допоможе формувати суспільну свідомість, а відтак запропонувати конкретну відповідь на потреби суспільства.
Стефан Дмитришин, голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я
