Присвячую своїм предкам, що «на мурах» боронили Христову віру
Вітай, мій городе Перемишль.
Надію я до Тебе посилаю,
Заблукану на мурах сивовічних,
І з нею я любов свою дарую.
Там над Сяном, де «мури» старі жили,
За віру у Христа боролись козаки,
Свою церквами землю замаїли,
А на гробах поклали всім вінки.
Котились дні й хвилі за віками,
І трупи пливли водами Сяну.
Та слава там блукає між ярами
І не зрікається, отого там, яру.
Хоч ворог землю людям заперечив,
Батьківську славу міста Перемишля
Та духа цього я звиваю нині,
Що вийшов з народнього «мисля».
Він промислом вже скріплений віками,
Живе на замку «Трьох хрестів».
Понад Перемишлем літає
Та кличе всіх дітей — синів.
І тих, що Духа не зреклися
Зачерпнутої сили на весні
І вод, посвячених Йорданом,
На срібнолетному Сяні!
В день Богоявлення 1985 р.
Марія Козак